Головне меню

Стежками "Базиївки"

 

stegkamu-bazuivku

До нас завітали

Locations of visitors to this page

Концепція політики в галузі екології району 2007–2012 PDF Друк e-mail
Написав Administrator   
Четвер, 06 січня 2011, 11:41

Затверджено:

Рішенням сесії Жидачівської районної ради

№ 88 від  21.06.07р

КОНЦЕПЦІЯ

політики Жидачівського району в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів, благоуст рою, екологічної безпеки та стану здоров’я людей

для розробки

КОМПЛЕКСНОЇ ПРОГРАМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЖИДАЧІВСЬКОГО РАЙОНУ на період до 2015 року

ОБГРУНТУВАННЯ необхідності розробки

Концепції  «політики Жидачівського району в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів, екологічної безпеки та стану здоров’я людей»

для розробки та прийняття Комплексної екологічної програми  «Жидачівщина 2007–2012. Порядок денний на XXI сторіччя»


Статтею 3 Конституції України (254к/96–ВР) визначено, що «людина, її життя і здоров’я … і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю».

Ст. 16 Конституції України зазначено, що «Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, … , збереження генофонду Українського народу є обов’язком держави». Найвищим документом держави визначено (ст.13), що «Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України … є об’єктами права власності Українського народу.» На цю власність народу поширюється вплив інших суб’єктів та об’єктів власності, які в тій чи іншій мірі можуть видозмінювати екологію території. Вищевказаною статтею Конституції України закріплено, що надана «Власність не повинна використовуватися на шкоду людині», а так як «Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування»  органами виконавчої влади Жидачівського району прийнято рішення щодо розробки та втілення у реалії життя на довготерміновий період програмних заходів в напрямку екологічної безпеки та стану здоров’я мешканців у районі.

 

Аналізуючи економічний розвиток району чітко бачимо прогресуючий розвиток практично в усіх сферах суспільного життя. У той же час важливо оцінюючи та плануючи розвиток у соціальній та економічній сфері не забувати про навколишнє природне середовище.

Несучи загрозу економіці та господарству Жидачівського району екологічні проблеми постійно спричиняють соціальну напругу, громадську критику та обурення діями (бездіяльністю) місцевої влади, яка в свою чергу, будучи заручником обставин і не маючи реальних важелів впливу та ресурсів, неспроможна самотужки вирішити глобальні проблеми.

Зазначені нижче екологічні проблеми були предметом розгляду на районному, обласному та центральному рівнях і за результатами розгляду є певна документальна та нормативна база.

Більшість екологічних проблем потребує невідкладного реагування на рівні керівництва області та держави.  Проблеми, пов’язані із забрудненнями та викидами можна віднести до таких що належать до загальнодержавних: застарілі або недіючі очисні споруди, недосконалі технології виробництва та інші потенційні джерела небезпеки, які можна ліквідувати провівши певні природоохоронні заходи, які вимагають значних капіталовкладень. Решта є специфічними проблемами району та потребують допомоги області – впливи старих виробництв та аварій, які в даний момент здійснюють негативний вплив на навколишнє природне середовище та здоров’я людей і вимагають негайного вирішення.

Розвиток господарського комплексу та урбанізації призвів до формування зон активної взаємодії територіальних спільнот людей з навколишнім природним середовищем. Результатом цього є забруднення та деструктуризація компонентів природного середовища, насамперед за рахунок виробничої і комунально-побутової діяльності, господарського комплексу району, населення та погіршення природних умов життя людей, що негативно впливає на їх стан здоров’я.

Щоб запобігти прогресуючому забрудненню району для того, щоб зберегти здоров’я мешканців району (що є найголовнішим і найвагомішим) необхідно врахувати усі негаразди та загрози в планах розвитку району («Стратегія розвитку Жидачівського району до 2015 року») і екологічні аспекти.

З урахування цілого ряду прийнятих на загальнодержавному, обласному та районному рівнях та, керуючись ст.16 Основного закону України про забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, ст.140 – про право самостійно вирішувати питання місцевого значення, ст..142 – про право власності місцевих органів на землю й природні ресурси, ст.143 – про право формування місцевих програм соціально–економічного і культурного розвитку, а також положенням документів Конференції ООН у Ріо–де–Жанейро у 2992 році «Програм дій щодо охорони навколишнього середовища для Центральної та Східної Європи», «Конвенції про доступ до інформації, участі громадськості у процесі прийняття рішень і доступі до правосуддя з питань, які стосуються навколишнього середовища» ратифікованих Україною. З огляду на це та на реальний стан речей у галузі екології розроблення місцевої екологічної програми є необхідною умовою.

Така місцева екологічна програма буде першим кроком до сталого розвитку. Затверджуючи таку програму місцева влада визнає існування проблем, у співпраці з громадськістю шукатиме шляхи їх вирішення та бере на себе відповідальність за впровадження своїх рішень. Екологічне планування має на рівних входити у загальногосподарське планування.

З огляду на те, що протягом найближчих років район не зможе виділяти достатню кількість коштів, необхідних для покращення стану довкілля, визначення пріоритетних напрямків екологічної політики у районі є запорукою прийняття реалістичних, ефективних та економічно виправданих заходів.

Реально оцінюючи перспективу, треба погодитись з тим, що екологічна політика в районі може будуватись на спробах досягнення певного компромісу між невідкладними завданнями економічного порятунку і першочерговими екологічними цілями, не торкаючись питання про пріоритет останніх.

В умовах тотального дефіциту ресурсів у органів виконавчої влади району (які здійснюють наглядові та контролюючі функції) постійно існує спокуса діяти адміністративними методами: заборонити, закрити, обмежити. Заборонити – це означає позбавити населення товарів і послуг, закрити – виникає загроза безробіття і соціальної напруги. Адміністративне рішення в будь–якому випадку порушуватиме баланс соціальних інтересів, серед яких екологічні інтереси далеко не першорядні.

При здійснення екологічної політики необхідно обережно користуватися «Силовими методами», постійно шукаючи компроміс між соціальними благами і екологічними пріоритетами.

 

Рішення Жидачівської районної ради №92 від 10 квітня 2003 року було затверджено «Програму екологічного розвитку Жидачівського району» якою було визначено пріоритети, оцінено стан навколишнього природного середовища, визначено мету та не чітко зафіксовано переліки заходів, закріплено виконавців та визначено терміни та шляхи реалізації. Моніторинг виконання програмних завдань та одержаних результатів цілеспрямовано не здійснювався. А, отже, є нагальна потреба внести зміни у розроблену програму, та викласти її у новій редакції.


ЧАСТИНА I.

СУЧАСНИЙ СТАН СЕРЕДОВИЩА РАЙОНУ

ТА ОБГРУНТУВАННЯ РОЗРОБКИ КОНЦЕПЦІЇ

Оцінка та вибір пріоритетних соціально-економічних проблем перспективного розвитку Жидачівського району на основі визначених цілей та завдань щорічних

Програм соціально–економічного та культурного розвитку Жидачівського району

 

На сьогодення Жидачівський район успадкував ряд соціально-економічних та екологічних проблем, що існували і не в повній мірі вирішувалися роками ще в попередні десятиріччя минулого сторіччя. Незважаючи на вжиті заходи, внаслідок економічної ситуації в державі, багато з тих проблем ще більше загострились, з'явились нові. Специфіка теперішнього стану полягає в тому, що в умовах гострого фінансового дефіциту необхідно вирішувати наболілі питання забезпечення нормального функціонування систем життєзабезпечення населених пунктів району і, разом з тим, розв'язувати більш складні завдання, пов'язані зі зміною перспективних функцій територій району в геополітичному просторі України та Європи. До числа основних проблем, що гальмують подальший розвиток території району і потребують свого вирішення, належать:

1       Погіршення демографічної ситуації: зростає смертність населення, знижується народжуваність. Тенденції “старіння” у районі набули системного та зростаючого напрямків. У 1990 році загальна кількість населення становила в районі 85,7тис. осіб (з них міського – 33тис.осіб, сільського – 52,7тис. осіб), у 2002 році – 80,5тис.осіб, у 2006 році – 75тис.осіб (з них міського – 30,2тис. осіб, сільського – 44,8тис. осіб). За 2006 рік показник абсолютного скорочення зменшився на 4,4%. Як бачимо в останні роки щорічний темп зменшення чисельності населення зростає і найбільш у сільській місцевості. Загальний рівень смертності у сільській місцевості вищий (21,1%) в 1,3 рази перевищив показник у міських поселеннях (16,2%). Умовно населення можна поділити на три групи: молодше покоління віком від 0 до 17 років – 22%; населення віком від 18 до 39 років – 23%; населення віком від 40 років та старше – 55%.

2       Погіршується стан здоров’я людей, насамперед прослідковується висока захворюваність на туберкульоз, серцево–судинні хвороби, онкозахворюваність, захворюваність на органи дихання та систем травлення.

3       Наявна інфекційна захворюваність серед населення району, в т.ч. дітей. Зареєстровано у 2006 році 388 випадків захворювань крапельної інфекції; паротитом 14,4 на 100тис. у 2006 році проти 7,8 у 2005 році; кашлюком 1,3 на 100тис. населення, в т.ч. 1 випадок віком дитини до 1 року; корем 183,3 на 100тис. (показник найвищий по області) ( у 1998–2000 роках – 1,2); скарлатиною 7,8 на 100тис.; менінгококовою інфекцією 1,3 на 100тис. (у 1998–2000 роках – 1,2); вірусними гепатитами 32,7 на 100тис. (у 1999–2000 роках – 31,3) (найвища захворюваність на Жидачівській та Вибранівській дільницях). Гострокишковими інфекціями 62,8 на 100тис. (найвища захворюваність на Жидачівській – 102,2 на 100 тис. та Гніздичівській дільницях – 72,3 на 100тис.), зареєстровано 6 випадків гострої дизентерії – домінуючим залишається передача інфекції через харчові продукти.

4       Аналіз поглибленого медогляду показує, що 27,5% дітей шкільного віку мають неінфекційну захворюваність та шкільну патологію: загальна захворюваність (960,1 на 1 тис. оглянутих. Найвища захворюваність на Вибранівській, Новострілищанській, Жидачівській дільницях); захворювання органів дихання (460,5 на 1тис. оглядів. Найвища захворюваність на Вибранівській, Сидорівській дільницях); органів травлення (82,2 на 1тис. оглядів. Найвища захворюваність на Вибранівській, Сидорівській дільницях); нервової патології (16,3 на 1 тис. оглянутих. Найвища захворюваність на Жидачівській дільниці); захворювання шкільною патологією, зокрема пониження гостроти зору, порушення осанки, сколіоз.

5       Відсутня координація зусиль у справі докорінного виправлення екологічної ситуації в районі й сприяння забезпечення природного співіснування людини та довкілля. Найпершим і найголовнішим інструментом охорони навколишнього середовища є екологічна освіта та робота з громадськістю. Цей метод боротьби проти забруднень є найефективнішим, хоча вимагає великих затрат часу та ресурсів.

Екологічна освіта населення – реальний напрям виходу із екологічної кризи. Поряд із ліквідацією наслідків старих виробництв, аварій та проведенням природоохоронної діяльності необхідно постійно проводити поширення та популяризацію екологічних знань серед мешканців району. Це дозволить громадянам ефективніше і результативніше відстоювати свої права на чисте навколишнє середовище, а також дозволить значно зменшити рівень забруднення за рахунок зростання самосвідомості населення. Недоліком цього шляху боротьби є досить тривалий проміжок часу від моменту реалізації освітніх програм до реальних ефектів.

6       Наявні об’єкти водного господарства колишніх колективних селянських господарств, які на даний час є безгоспними, а отже без утримання та реалізації наймінімальніших заходів, які б підтримували екологічну рівновагу та не впливали негативно на стан здоров’я мешканців.

7       Недостатній рівень зайнятості населення. Порівняно з 1990 р. кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, на даний період зменшилася у 3,9 раз при зменшенні чисельності населення на 13,1% (1990 рік: чисельність населення 86,3тис. осіб, з них зайнятого – 46,6тис. осіб; 2006 рік: чисельність населення 75тис. осіб, з них занятого12тис. осіб).

8       На фоні низьких доходів населення відчутною є придбання мешканцями району якісних продуктів харчування, що негативно впливає на стан здоров’я людей – збільшується кількість захворювань на хвороби, які пов’язані з харчуванням..

9       Місцеві ринки та торговельні заклади пропонують споживачам низькосортні продукти харчування, біопродукти, насичені харчовими добавками та замінниками.

10  Забруднення водоймищ у районі викликає дерматологічні захворювання у людей. Наявність у районі основних рік, таких як Дністер, Стрий, Свіча, на вході і виході території району можуть змінювати свою якісну характеристику внаслідок забруднення. Дані ріки відносяться до водойм II категорії господарського використання – купання населення та випоювання худоби. Забруднення рік може викликати санітарно–епідеміологічну ситуацію.

11  Ненадійність і технічна зношеність систем водопостачання, теплопостачання та каналізаційних споруд.

12  На території району знаходиться 12 об’єктів, що служать джерелами забруднення відкритих водоймищ неочищеними чи недостатньо очищеними господарсько–побутовими стічними водами. Наявна епізоотична та епідеміологічна ситуація у районі пов’язана з критичною ситуацією щодо очистки стічних вод у м. Ходорів та відсутністю роботи очисних споруд у смт.Журавно (міська лікарня, Журавненський НВК), с.Володимирці (житловий масив), Бортниківська ЗОШ. Структура викидів у очисні споруди впродовж років залишається однаковою: найбільшу частину складає окис вуглецю, друге місце займає сірчаний ангідрит, меншу частку становить окис азоту, до інших специфічних забруднювачів належить зола сланцева, сірководень, окис кальцію, метилмеркаптан, аміак.

13  Недостатньою є робота по збереженню лісових ресурсів. Площа земель лісового фонду складає 16,2тис.га, під лісовими масивами – 15,9тис.га. З вищевказаних земель в користуванні лісогосподарських підприємств знаходиться 11,3тис.га земель лісового фонду, в т.ч. під лісом – 11тис.га. Крім того, в землях запасу і загального користування знаходяться невеликі масиви зайняті лісами загальною площею 181,6га. Лісистість в районі становить 16,3%. Державний заповідник «Діброва» загальною площею 830га займає всього 0,8% від загальної площі району. Відповідно до принципів сталого розвитку теперішні покоління повинні використовувати природні ресурси так, щоб не обмежувати майбутні покоління.

На території району є Бакоцинський край – на межі Львівської та Івано–Франківської областей – унікальна ландшафтна пам’ятка природи Прикарпаття. Унікальною є ця територія в плані еколого–дендрологічного природного ландшафту. Тут ростуть граб, вільха, дуб, береза, бук, польська модрина, в долині верба, а також понад 200 видів рідкісних та зникаючих видів рослин, занесених у Червоні книги України та Міжнародну, зокрема лілія лісова, лунарія оживаюча, булатка велика квіткова, плавун–баранець і плавун булавоподібний та ніші. Самі Бакоцинські гори є цікавим геологічним об’єктом своїми відкладами крейдових поріж кампанійського пісковика та алебастру (італійського мармуру), морськими нансами Савомацього і Тортонського морів, зосереджених у басейні річки Дністер біля смт.Журавне і с.Старе Село, яким понад 140млн. років. Лікувально–цілющі поклади глини та велика кількість (понад 700 видів) лікарських та лікувальних рослин, а також історичних місць створюють передумови для розвитку сільського, зеленого та фітотуризму.

14  Незважаючи на вжиті протягом останніх років заходи, в числі найгостріших проблем розвитку населених пунктів району залишається водопостачання (що впливає на якість питної води), вирішення якої пов'язане як із будівництвом нових водопроводів, реконструкції існуючих так і з технічним забезпеченням раціонального використання наявних ресурсів води. Питна вода, насамперед у м. Жидачів, м. Ходорів та ряду сільських територій не відповідає санітарно–гігієнічним нормам із задовільного забезпечення населення району питною водою. Щомісячно у районі використовується із природних джерел в середньому 1,6–1,7млн. м3 свіжої води, яка використовується на виробничі та господарські потреби. Обсяг оборотного і послідовного водовикористання, який забезпечує економію свіжої води і скорочення скидів стічних вод, в середньому на місяць становить 0,82–0,84млн.м3.

15  Гострою проблемою залишається проблема запобігання забрудненню поверхневих та підземних вод. У природні поверхневі водойми щороку скидаються, в середньому на місяць 1,5млн.м3 використаної води. А очищається на очисних спорудах – 0,5млн. м3. Питома вага забруднених стічних вод у загальному водовідведення становить 64%.

Найбільшими забруднювачами поверхневих вод є великі целюлозно–паперові, хімічні, харчові підприємства, а також сільськогосподарське виробництво. Сільське господарство – одне з найбільших споживачів і одночасно забруднювачів природних вод, через використання міндобрив, пестицидів, та інших хімікатів, зрошування земель.

Сполуки азоту і нітратні іони належать до мутагенних речовин, які призводять до генетичних захворювань. За даними ВООЗ, кількість людей, що народжуються зі спадковими хворобами збільшується щорічно.

Особливо небезпечні наслідки для здоров’я людини викликає забруднення природних вод побутовими стоками. Така вода зовсім непридатна для постачання населенню, оскільки містить збудники різноманітних інфекційних захворювань, таких як паратиф, дизентерія, інфекційний вірусний гепатит та ін.

У природні поверхневі водойми району впродовж року в середньому скидається 17-19млн.м3 використаної води, з якої 12млн.м3 забрудненої, а саме: неочищеної – 1 млн.м3, недостатньо–очищеної – 11млн.м3. На очисних спорудах очищається 6млн.м3. Питома вага забруднених стічних вод у загальному водовідведенні становить в межах 60–68%. Коливаються показники використання води на виробничі потреби, на побутові потреби використовується приблизно один і той самий обсяг водоспоживання. Хорошою тенденцією є зростання обсягів оборотного і послідовного водовикористання, які зросли.

Неспокій викликає структура скидів у поверхневі води. Середня частка недостатньо-очищених скидів становить в межах 55–65% від загальних скидів: спостерігається тенденція до їх зростання. В той самий час зменшується частка очищеної води (30–40% в середньому по роках). На жаль залишається стабільними скиди неочищеними води – близько 6% щороку.

16  Недотримується визначена довгострокова політика щодо збереження існуючих об’єктів берегозакріплення, зменшення шкідливої дії вод, захисту населених пунктів від затоплення повеневими водами гірських річок Дністер, Стрий, Свіча, докорінного поліпшення екологічного стану водоохоронних зон та прибережених захисних смуг.

У районі нараховується 18 великих, середніх та малих річок загальною протяжністю 316,1км, різних потоків протяжністю 161,9км. На гірських річках Дністер, Стрий, Свіча знаходяться 16 об’єктів протиповіневого захисту, які включають 22км дам обвалування, 51 одиниця руслових споруд (пів загат) та 3,9км кріплень берегів.

Крім аварійних об’єктів існує ряд аварійних ділянок на річках району, що створює загрозу для інженерних комунікацій, інших об’єктів господарської діяльності та населення району.

17  Недотримання норм поводження з гірськими річками (промислові, хімічні та побутові викиди в річки) не тільки на території району, але і на вході та при виході з території району, що може призвести до загострення соціально–політичної ситуації на загальнодержавному рівні, так як Жидачівський район знаходиться поблизу прикордонних територій інших держав, де протікають річки притоками річок яких є р.Свіча, р.Дністер, р.Стрий. Це одна із умов дотримання міжнародного регламенту, що стосується прикордонної співпраці.

18  Відсутність водоохоронних зон та прибережних смуг річок. Місцевими радами та районними спеціалізованими службами протягом ряду років не виконуються заходи по розчистці русе гідротехнічних споруд, малих річок та озер, внаслідок чого останні міліють й неспроможні прийняти талі та дощові води. Це призводить до підтоплення й затоплення окремих сіл, а також створює сприятливі умови для розвитку й розмноження  переносників малярії та інших арбовірусних захворювань. Неврегульоване питання за дотриманням природоохоронного законодавства в межах цих смуг.

19  І надалі спостерігається розорювання земель в межах прибережних смуг, що суперечить вимогам Земельного кодексу України. Прибережні смуги становлять: р.Дністер – 100м, р.Стрий – 50м, р.Свіча та всі інші струмки і потоки – 25м.

Для ліквідації та попередження розорювання прибережних смуг місцевим радам необхідно провести перевірку використання всіх земельних ділянок громадян, що мають городи поблизу річок з метою виявлення ділянок, які залужені і розміщені в межах прибережних смуг.

Земельним службам району необхідно повністю припинити надання дозволів, погоджень на розорювання земель в межах прибережних смуг.

20  У недостатньому розвитку знаходиться частина галузей промисловості району, багато підприємств простоює або працює не на повну потужність (насамперед з переробки сільськогосподарської продукції), продукція більшості з них неконкурентоспроможна на світовому ринку. Промисловість району поступово може втратити позиції й на вітчизняному ринку.

21  Не врегульовані питання місцевими радами щодо санітарно–епідеміологічної ситуації в частині поводжень з рідкими відходами, які накопичуються в особистих господарствах мешканців.

22  Напруженою залишається санітарно-екологічна ситуація в районі, покращання якої пов'язане з вирішенням проблеми складування та переробки побутового сміття. Основним методом захоронення сміття (твердих побутових відходів – ТПВ) надалі залишається його складування на звалищах, в ґрунтових засипках. Це призводить до виникнення небезпечних джерел забруднення довкілля:

–         повітряного середовища – «парниковим газом», метаном СН4 та діоксаном вуглецю СО2, які само утворюються в масиві сміття внаслідок його анаеробного розкладу (без доступу кисню);

–         ґрунтових вод (шкідливим фільтратом, який утворюється як внаслідок атмосферних опадів, так і внаслідок процесів, які відбуваються в масиві органічного сміття. Одним з головних чинників забруднення ґрунтових вод є вилуговування ТПВ. Крім цього, необхідно враховувати повсюдне самозапалювання ТПВ на звалищах та негативний температурний вплив масиву на довкілля.

Особливо небезпечним є комплексне накопичення в сміттєзвалищах великої кількості хлоридів, органічної речовини, нафтопродуктів і важких металів. По–першу, при цьому знижується осадження важких металів і підвищується їх здатність до далекої міграції, оскільки вони утворюють з органічними речовинами комплексні сполуки, які здатні переміщуватись на значні відстані. По–друге, хлориди при взаємодії з окремими нафтопродуктами і металами можуть утворювати високотоксичні хлорорганічні сполуки, які мають канцерогенний вплив на організм людини і можуть викликати мутагенні зміни в живих організмах. Канцерогенна дія притаманна також фенолам. Значну загрозу несуть нітрат–ніони (у зачних концентраціях), які є кінцевим продуктом при окисленні азотних сполук. Нітрат–іони в кількостях вищих за ГДК, впливають на генетичні механізми людського організму, провокують серцево–судинні захворювання, порушують обмін речовин, здатні викликати захворювання крові в дітей. Небезпека нітрат– і хлорид–іонів підсилюється їх значною здатністю далекої міграції, оскільки в природі практично не існує механізмів їх виведення з поверхневих та неглибоких підземних вод.

Збирання, накопичення, вивезення, утилізація побутового сміття в районі не відповідає вимогам нормативних документів. Сміттєзвалище в м. Жидачів розташоване на віддалі 400мерів від р.Стрий. Для Ходорівського сміттєзвалища не витримана відстань санзахисної зони.

Усі сміттєзвалища, крім м.Жидачів не забезпечені обслуговуючим персоналом, технікою для розгортання і трамбування ТПВ. ТПВ на сміттєзвалищах не засипаються землею для їх наступної рекультивації та забезпечення біотермічних процесів утилізації ТПВ. Відсутність чітких графіків вивозки ТПВ призводить до створення стихійних незаконних сміттєзвалищ в різних ділянках населених пунктів, в придорожніх смугах, лісопосадках, на берегах рік, дренажних канав, озер.

23  Не проводиться робота щодо оформлення земельних ділянок під сміттєзвалища та скотомогильники згідно з чинним законодавством.

24  Порушення норм утримання та забезпечення обладнанням скотомогильників (не обкопані ровами і обсаджені живоплотом).

25  Незавершено роботи з контейнеризації та утилізації непридатних для використання пестицидів. Всього в районі 80,79тонн непридатних і заборонених отрутохімікатів, з них в мішкотарі – 52,69тонн, в бочках – 15,6тонн; в контейнерах – 12,5тонн.

26  Проблемою залишається самовільна порізка зелених насаджень на територіях населених пунктів.

27  Робота діючих підприємств вкрай негативно впливає на екологічний стан району (повітряні, водні, земельні ресурси) через відсутність з облаштування спеціальних установок, обладнання з очистки відходів промислового виробництва.

28  Неорганізовані джерела викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря. До них відносяться малі деревообробні цехи різних форм власності, пункти первинної переробки металобрухту чорних металів (їх розрізання), автотранспортні підприємства.

29  Ряд підприємств забруднює атмосферне повітря, водні об’єкти шкідливими викидами, без наданих дозволів користується надрами та водами артезіанських свердловин.

30  Загострено стоять екологічні проблеми, пов’язані із забрудненням природного середовища відходами виробництва. Районними відповідними структурами визначено перелік підприємств усіх форм власності району та складено списки на яких утворюються токсичні відходи, зберігаються відходи в великих кількостях з минулих років.

У районі відсутній централізований полігон для розміщення і утилізації промислових токсичних відходів. Підприємства розміщують їх на промислових майданчиках на власній території та звалищах. Особливо небезпечні відходи I класу токсичності утворюються на ВАТ «Ходорівполіграфмаш»  м.Ходорів: хром тривалентний (осад із відстійників після реагентної очистки на станції нейтралізації). Д складу шламу входять хром, нікель, цинк. Ці відходи зберігаються на станції нейтралізації гальванічних стоків. Також зберігаються відходи гальванічного виробництва, а саме 4,9тонн 5% хромового ангідриду у вигляді вологого шламу, що утворився в період з 1982 року. Через відсутність полігону зберіганні дана речовина зберігається на території підприємства в 8-ми контейнерах з відповідним накриттям, на бетонованій площадці біля станції нейтралізації. По класифікатору – це відходи I класу небезпеки.

На ВАТ «Прикарпаття» смт.Журавно зберігаються відходи I класу токсичності – шлам нікелю. Площа сховищ, на яких розміщують підприємства токсичні відходи, становить близько 30га, на яких організовано складування та на територіях підприємств району перебуває більше 200тис. тонн токсичних відходів.

На ВАТ «Жидачівський ЦПК» в процесі виробництва утворено промислові відходи – лампи люмінесцентні (Iкл. небезпеки) утилізують ся на НТП «Галекоресурс» згідно угоди; шлам паливний (IV кл. небезпеки) – розміщується на золонакопичувачі згідно дозволу (термін на 1 рік); скоп (осад первинних відстійників і надлишковий активний мул); відходи деревини абсолютно сухі; формовочна суміш, осад від миття автомобілів – розміщуються на сміттєзвалищі згідно дозволу.

На ВАТ «Жидачівському сирзаводі» в компресорній установці знаходиться 300 літрів зрідженого аміаку, який використовується як холодоагент. Проводяться роботи по переходу на фреон.

На ВАТ «Ходорівський м’ясокомбінат» – в компресорній установці знаходиться 2,5тонн зрідженого аміаку.

31  Особливу тривогу викликає забруднення атмосфери промисловими підприємствами та пересувними джерелами, що пов'язано як із збільшенням автомобілів, так і з ростом транзитного руху автотранспорту.

На території району розміщено два підприємства, що наводяться в списку семи найбільших забруднювачів Львівської області (70% викидів), це – Жидачівський ЦПК та Роздільський ДГХП «Сірка» (Подорожненський сірчаний кар’єр). У атмосферне повітря викидають шкідливі речовини  і стаціонарні джерела. У сумарному обсязі викидів у повітря від стаціонарних джерел забруднення найбільшу питому вагу становлять тверді речовини – 50–55%, а решта галузеві та рідкі – 45–50%. Щорічно із загальної кількості (3,8–4,5тис. тонн) шкідливих речовин без очистки викидається близько 2тисячі тонн. Питома вага уловлених і знешкоджених речовин у загальному обсязі всіх, що надійшли від стаціонарних джерел забруднення щороку збільшується в межах 3–5%. На даний час цей показник становить 41%. Проблематичним залишається питання газоподібних і рідких речовин, які переважають серед викидів. Шкідливі речовини поступають в повітря після проходження очистки в без очистки. На одну людину приходиться шкідливих викидів у рік більше 30-и кілограм. Характерним та незворотнім стало явище щорічного збільшення обсягів викидів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення, навіть при зменшенні утворення шкідливих речовин.

По території району проходить велика кількість транспорту, що спричиняє додаткове забруднення атмосферного повітря викидами забруднюючих речовин з відпрацьованими газами автомобілів. Зросла кількість транспорту, який перебуває у приватній власності. Проведення контрольних перевірок авто транспорту, який є у власності суб’єктів підприємницької діяльності та приватного сектору свідчить про необхідність створення пересувного поста  контролю за вмістом забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автотранспорту та інших пересувних засобів і установок.

Автотранспортні магістралі міжобласного сполучення пролягають через ряд населених пунктів району, а питання будівництва об’їзних доріг не вирішується.

У районі жодне підприємство немає діагностичного центру регулювання паливної апаратури, внаслідок чого великі концентрації тетраетил свинцю від транспортних засобів викидаються в атмосферне повітря. Практично неможливо на сьогоднішній день забезпечити лабораторний контроль за станом забруднення атмосферного повітря через відсутність асигнувань сан служби з державного бюджету.

32  Основними проблемами з охорони земельних ресурсів є рекультивація порушених земель. Порушених земель у районі нараховується 1,6тис. га.

Потребує рекультивації майже вся площа зайнята гірничими виробітками Подорожненського сірчаного кар’єру. На цьому кар’єрі вскритий потужний горизонт пластових вод, високо мінералізованих (5,5тис. мг/л солей) і сірководневих (50–100мг/л). Річний обсяг пластових вод складає 5,5млн.м3 у рік. Після очистки від сірководню пластові води, змішані з атмосферними і четвертинними водами, скидаються в акумулюючий басейн ( в середньому 5,5млн.м3 у рік). Вони є основним джерелом забруднення питних вод четвертинного горизонту навколишніх сіл.

Порушені землі (близько 15м2) знаходяться у стані повної непридатності для використання у сільському господарстві. Вони підлягають комплексу робіт по рекультивації і поверненню їх у сільськогосподарське використання.

33  Невизначена в повній мірі на загальнодержавному рівні до сьогодні перспектива наслідків діяльності ДГРП «Подорожненський рудник».

У 1998 році ВНТ «Гідропром» виготовив проектну документацію по рекультивації земель і відновленню ландшафту Подорожненського кар’єру вартістю 256,6млн.грн., розрахований до 2032року. Ліквідація екологічних проблем передбачена при виконанні його першого етапу – природоохоронного із затратами у 56млн.грн. у цінах 1998 року протягом восьми років (завершується у 2006 році, проте фінансування з державного бюджету здійснювалося менш ніж на третину від проекту). На цьому етапі кути бортів кар’єру доводяться до 8 град., споруджується глиняний екран дна кар’єру від виходів сірководневих пластових вод, а також по всьому його периметру для запобігання розмиву берегової зони відсипається гравійне пляжне покриття. Обсяги гірничих робіт з виконанням природоохоронного етапу складають 31,5млн.м3 порід. Ці роботи обов’язкові і зобов’язані забезпечити умови проживання людей у навколишніх селах.

34  Незадовільною залишається робота по залісненню еродованих та непридатних для сільськогосподарського використання земель.

35  Важливим фактором підвищення родючості ґрунтів є необхідність внесення мінеральних та органічних добрив.

36  У загрозливому стані знаходиться усе дорожнє господарство району, яке вимагає негайної реконструкції.

37  Наявні площі так званих “мертвих зон” району, тобто територій, зайнятих підприємствами, які повністю або частково не працюють; ділянки об'єктів соціальної та агропромислових інфраструктур, які не функціонують через відсутність фінансування; будівельні майданчики об'єктів незавершених будівництвом.

38  Відчутнішою стає проблема забезпечення населення житлом, що вимагає збільшення обсягів житлового будівництва.

39  У незадовільному стані знаходяться історико-культурні та архітектурні пам'ятки, які потребують ремонту та реставрації.

 

Розв'язання перелічених проблем має надзвичайно важливе значення не лише в плані забезпечення нормальних умов життєдіяльності населених пунктів району, а й з точки зору його перспективного розвитку і потенційної ролі як цілісної території в житті держави.

 

Вирішення вказаних проблем істотно стримує цілий ряд факторів, зокрема:

1). Відсутність централізованого полігону для розміщення і утилізації промислових токсичних відходів.

2). Об’ємне накопичення в несанкціонованих сміттєзвалищах великої кількості хлоридів, органічної речовини, нафтопродуктів і важких металів.

3). Незадовільна робота щодо запобігання забрудненню поверхневих і підземних вод, найбільшими забруднювачами яких є целюлозно–паперові, харчопереробні підприємства, а також сільськогосподарське виробництво.

4). Перенасиченість району промисловими підприємствами целюлозно–паперової (ВАТ «Жидачівський ЦПК», ВАТ «Кохавинська паперова фабрика», ТзОВ «Дунапак–Україна») та харчопереробної (ВАТ «Жидачівський сирзавод», Гніздичівський державний спиртзавод) галузей, які катастрофічно погіршили екологічний стан не тільки повітря, але і ґрунту, водойм тощо, крім того кластерне розміщення таких підприємств не лише деформує структуру місцевого господарства, а в сьогоднішніх умовах та надалі особливо може загострити проблему зайнятості і безробіття.

5). Неналежна робота з охорони земельних ресурсів, рекультивації порушених земель, найбільш проблематично – землі в зоні діяльності Подорожненського сірчаного родовища.

6). Несвоєчасна виплата заробітної плати (наявна заборгованість), низькі грошові доходи абсолютної більшості жителів значно ускладнили можливості нормального функціонування систем життєзабезпечення району: водо-, тепло-, газо-, енергопостачання.

7). Недостатньо сприятливий інвестиційний клімат перешкоджає залученню вітчизняних та іноземних інвестицій у розвиток пріоритетних секторів господарства району.

8). Недостатня робота, пов’язана із наявністю гірських річок у районі із захисту населених пунктів, суб’єктів господарської діяльності, сільськогосподарських угідь від затоплення.

9). Постійне обмежене фінансування з цільових природоохоронних фондів (державного та обласного бюджетів) та мізерні надходження в місцеві бюджети (спец кошти) навіть не покращують екологічного середовища району, але навіть і не нівелюють негативно кричущий стан екології.

Враховуючи вплив зазначених факторів, перспективні цілі соціально-економічного розвитку району, що спрямовані на необхідність забезпечення комфортних умов проживання населення, з одного боку, з другого – виходячи з реальних можливостей вирішення існуючих проблем, в основу їх селективного відбору для розв'язання шляхом створення режиму пріоритетного інвестування в Програми соціально–економічного розвитку району був закладений принцип перспективних ядер росту. Він базується як на об'єктивній оцінці потенціалу для прогресивного розвитку, що забезпечує досягнення поставленої мети, так і на врахуванні факту взаємопов'язаності цільових проблем, розв'язання однієї з яких вимагає (або сприяє) вирішенню іншої. Таким чином, перелік основних проблем, що підлягають вирішенню через запровадження режиму пріоритетного інвестування, звужується до сфер їх цільової орієнтації.

Далі ці проблеми інтерпретовані у формі системи цілей.

Формування системи цілей

Аналіз наявних соціально-економічних та екологічних проблем розвитку Жидачівського району та реальних можливостей їх вирішення в умовах традиційного економіко-правового режиму господарювання обумовили надалі вибір пріоритетних цілей стратегії розвитку району:

  • - у соціальній сфері - максимально можливе наближення до оптимального рівня забезпечення населення працею, закладами охорони здоров'я, освіти, спорту, підприємствами сфери обслуговування та житлом; здійснення заходів з реконструкції, модернізації та капітального ремонту житлових будинків і історико–культурної спадщини; поліпшення функціонування комунального господарства у районі;
  • - у промисловому виробництві - якнайшвидше подолання кризових явищ у ряді галузей виробництва  та переробки продукції (насамперед харчопереробної); пришвидшення модернізації і структурної перебудови промисловості з підвищенням її ефективності та соціальної спрямованості; створення умов для подальшого розвитку промислового комплексу; збільшення випуску конкурентоспроможної промислової продукції;
  • - у науково-технічній сфері – сприяння впровадження у виробництво наукоємних розробок, спрямованих на розв'язання проблем господарського комплексу району, передовсім, енерго і ресурсозберігаючих;
  • - у сфері екологічної безпеки - здійснення організаційно-екологічних, нормативно-правових, науково-технічних природоохоронних заходів для стабілізації та поступового поліпшення екологічного середовища в районі;
  • - у сфері охорони історико–культурної спадщини - пришвидшена реалізація заходів на зупинення впливу негативних техногенно-екологічних, гідрогеологічних та експлуатаційних процесів на такі об’єкти; формування сучасної інфраструктури туристичного бізнесу місцевого рівня;
  • - у сфері зовнішніх економічних зв'язків - удосконалення та поглиблення міжнародних економічних і культурних зв'язків територіальних громад району.

 

Майбутнє району залежить від реалізації визначених органами влади району конкурентних можливостей на основі комплексного аналізу наявних ресурсів і тенденцій економічного розвитку.

Визначена мета окреслює головні стратегічні напрями:

Ø  Створення сприятливих умов для інноваційної та інвестиційної діяльності;

Ø  Соціальна спрямованість місцевих локальних програм;

Ø  Визначне місце людського розвитку в системі бюджетних програм;

Ø  Створення безпечних умов для життя і здоров'я людини через запровадження комплексу заходів у сфері комплексного природокористування і охорони навколишнього середовища:

- з охорони довкілля та екологізації виробництва, впровадження сучасних екологічно чистих технологій;

- з очищення води, ґрунтів, недопущення або принаймні максимальне скорочення шкідливих викидів, переоснащення робочих місць із шкідливими умовами праці, реорганізація шкідливих виробництв;

- максимальне нівелювання чинників поширення неякісних продуктів харчування.

Реалізація завдань із визначених стратегічних напрямків повинна реалізовуватися шляхом:

o    узгодження соціального, економічного, містобудівного та екологічного аспектів розвитку населених пунктів району;

o    раціонального використання земельних, водних, рекреаційних та інших природних ресурсів, створення умов для їх відновлення;

o    удосконалення соціальної інфраструктури району з метою створення умов для розвитку повноцінного та якісного дошкільного виховання, освіти, культури, охорони здоров'я, фізичної культури і відпочинку, поліпшення демографічної ситуації;

o    підвищення рівня забезпеченості житлом, виходячи з потреб і можливостей різних верств населення, гарантованого забезпечення житлом соціально незахищених громадян;

o    збереження і раціональна експлуатація наявного житлового фонду, інших будинків і споруд, реконструкція та модернізація застарілої забудови з дотриманням соціальних стандартів і санітарно-гігієнічних умов;

o    удосконалення виробничої інфраструктури із забезпеченням її економічної ефективності й соціального спрямування, створенням належних умов для розвитку підприємств усіх форм власності для продуктивної зайнятості населення, відновлення кадрового потенціалу, достатньої кількості робочих місць;

o    удосконалення транспортної інфраструктури, зокрема розвиток усіх видів пасажирського транспорту загального користування;

o    покращення стану дорожнього господарства району;

o    розвиток інженерної інфраструктури (впровадження нових технологій, мереж і споруд енергопостачання, теплозабезпечення, водопостачання, каналізації), впровадження енергозберігаючих систем інженерно-технічного обслуговування району;

o    забезпечення державного регулювання процесу планування і забудови району шляхом розроблення генеральних планів, іншої містобудівної документації та місцевих правил забудови, здійснення контролю за їх реалізацією (з урахуванням державних, громадських і приватних інтересів);

o    сприяння розвиткові національних особливостей містобудування та архітектури; охорона та раціональне використання пам'яток історико–культурної спадщини;

o    формування повноцінного життєвого середовища, збалансування соціально-економічного розвитку району;

o    поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану в районі, створення безпечних умов для життя і здоров'я людини, впровадження сучасних систем збирання, вилучення, переробки та знешкодження відходів;

o    забезпечення захисту від несприятливих природних явищ, запобігання виникненню техногенних аварій та своєчасна ліквідація їх наслідків;

o    залучення науковців для проведення наукових досліджень, які сприяли б вирішенню соціально-економічних, екологічних та інших питань забезпечення сталого розвитку Жидачівського району;

o    створення комплексного моніторингу та інформаційних систем з використання наукових досліджень, статистичних та інших даних про розвиток району;

Під час вирішення стратегічних питань розвитку району домінантне місце повинні займати проблеми екології та охорони довкілля, оскільки від них залежать рівень здоров’я та комфорт проживання громади району.

На вирішення цієї проблеми спрямована основна увага даної Концепції, яка слугуватиме для розробки цільової  комплексної Програми (на виконання ст.6 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

ЧАСТИНА  II.

КОНЦЕПЦІЯ ПОЛІТИКИ РАЙОНУ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ДОВКІЛЛЯ, ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСІРСІВ, ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВЯ МЕШКАНЦІВ ЖИДАЧІВЩИНИ

 

Екологічна ситуація в районі обумовлена тим, що протягом усіх етапів свого розвитку вона уже набула негативного системного характеру з високою ймовірністю прояву надзвичайних ситуацій і незадовільною здатністю природного середовища до самопідтримання й самовідновлення. Проблеми переорієнтації та оптимізації промислової, аграрної та соціальної інфраструктури, збереження архітектурно–культурно-історичної спадщини, поліпшення екологічної ситуації, забезпечення зайнятості населення з урахуванням значення територій району у зближенні України з європейськими державами набули нині першочергового значення.

Екологічний стан у районі залишається досить складним, незважаючи на те, що реалізація ряду організаційно-технічних заходів стримують наростання негативних процесів деградації довкілля. Жидачівському району притаманні екологічні проблеми аграрно–промислових територій.

Аналізуючи найвагоміші чинники антропогенного навантаження у районі, слід перш за все виділити такі:

  • опосередкованим, а інколи й прямим наслідком погіршення стану довкілля є постійне зростання загальної захворюваності населення, зміни функціонального стану людського організму та рівня його імунологічної резистентності;
  • викиди шкідливих відходів з вироблення промислової продукції у повітря (підприємства целюлозно–паперової галузі) на сьогодні став найнесприятливішим фактором погіршення довкілля та здоров’я населення насамперед у м. Жидачів та навколишніх прилеглих територіях;
  • інтенсивне зростання кількості автомобільного транспорту за відсутності невідповідних екологічних параметрів їх експлуатації призвело до зростання шкідливих викидів в атмосферу. Збільшується кількість нафтопродуктів,  промислових та побутових викидів у стічних водах і водоймах району;
  • відсутність сучасних технологій та підприємств переробки побутових і промислових відходів спричинила до утворення на території району численних їх звалищ. Зберігання та складування неутилізованих промислових відходів, зокрема токсичних, створюють основну проблему екологічної безпеки Жидачівщини;
  • зміни у водоспоживанні, невідповідність санітарно–гігієнічним нормам задовільного забезпечення населення району питною водою, яка б відповідала гігієнічним вимогам, загострюють проблему очистки стічних вод. Коливання рівня ґрунтових вод, захист їх від забруднення токсичними відходами, відведення та очистка стоків, утримання в належному стані природних джерел та водойм, збереження гідрогеологічного режиму є вагомими складовими проблемами водного господарства;
  • внаслідок інтенсивних повеней та частих паводків зазнають значних пошкоджень об’єкти протиповіневого захисту, руйнуються корінні береги річок, зазнають ерозії родючі землі, створюється реальна загроза затоплення населених пунктів, руйнування транспортних комунікацій;
  • невпорядковані, згідно ветеринарно–санітарних вимог худобомогильники;
  • значна частина території району припадає на порушені, закинуті території, санітарний та екологічний стан яких незадовільний;
  • не менш значною проблемою є покращення стану зелених і лісових зон, утримання та захисту їх від негативних антропогенних факторів;
  • нераціональне використання енергетичних ресурсів, неможливість через обмежене фінансування впровадження сучасних енергоощадних програм і технологій призводить до додаткового забруднення довкілля об’єктами теплоенергетики;
  • напружена екологічна ситуація у районі у значній мірі обумовлена низькою екологічною свідомістю населення, яке активно експлуатує природні ресурси, нехтує елементарними  екологічними правилами;
  • незадовільне впровадження системи спостережень за станом довкілля  (незначна кількість відомостей, розрізненість інформації, різноманітність засобів її обробки та інтерпретування не відповідають вимогам формування системи моніторингу довкілля). Відсутність постійного контролю із впровадженням механізмів рекомендацій та дієвої допомоги стану та змін у довкіллі району не дає можливостей вироблення та впровадження науково-обґрунтованих рішень з управління якістю довкілля.
  • У зв’язку з цим, основними завданнями під час формування природоохоронної політики у районі повинні бути:

o    визначення пріоритетних робіт, спрямованих на покращення стану довкілля, якості природного середовища;

o    формулювання основних вимог до проектів з охорони довкілля;

o    систематизування об’єктів довкілля району за окремими категоріями, які дозволять застосовувати уніфіковані методики підготовки та оцінки ефективності природоохоронних проектів;

o    визначення економічних, фінансових, політичних мотивів для реалізації і розробки природоохоронних проектів у районі;

o    визначення факторів, які стримують підготовку та впровадження природоохоронних проектів у районі;

o    створення умови для розуміння громадою району особливостей підходів до розробки та впровадження природоохоронних проектів;

o    вироблення єдиних стандартів і методик збору даних, налагодження чіткої системи моніторингу довкілля, регулярне доведення до відома громади інформації про стан довкілля в районі;

o    вироблення системи пріоритетів у розробці та впровадженні природоохоронних проектів.

Основні правові основи політики району щодо збереження здоров’я мешканців, охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки у районі

 

Можливість забезпечення екологічних умов життєдіяльності у районі нерозривно пов’язана із відповідним правовим механізмом. Правові засади політики району щодо охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки сформовані і продовжують розвиватися на національному (державному), регіональному (обласному) та місцевому (районному) рівнях.

На національному рівні існує система екологічного законодавства, яка включає законодавчі та підзаконні акти, що закріплюють екологічні права та обов’язки громадян, екологічні інтереси держави та юридичних осіб, механізми їх реалізації і захисту, регулюють відносини у галузі використання, відтворення та охорони земельних, водних, лісових й інших природних ресурсів, визначають режими територій та об’єктів особливої охорони і забезпечують вимоги екологічної безпеки в Україні. Крім того, різні галузі законодавства включають еколого-правові норми, спрямовані на впровадження системи еколого-правових вимог щодо використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки в процесі законотворчої, виконавчо-розпорядчої, підприємницької, науково-технічної та інших сфер діяльності.

Серед основних нормативних актів, які впливають на формування екологічної політики в районі, є Конституція України, Закони України (зі внесеними змінами) “Про охорону навколишнього природного середовища” (25.06.1991р.), “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” (24.02.1994р.), “Про охорону атмосферного повітря” (16.10.1992р.), “Про рослинний світ”(9.04.1999р.), “Про відходи”(5.03.1998р.), “Про екологічну експертизу”(9.02.1995р.), “Про природно-заповідний фонд України” (16.06.1992р.), Земельний від 25.10.2001р. №2768–III (в редакції від 13.01.2007р.) та Водний (6.06.1995р.) Кодекси, Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.1996р. №1147 (зі змінами та доповненнями від 17.11.01р. №1519) «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів», Законів України “Про місцеве самоврядування” та «Про місцеві державні адміністрації», інші законодавчі та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти.

24 червня 2004 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про екологічну мережу України”. Завданням законодавства про екомережу є регулювання суспільних відносин у сфері формування, збереження та невиснажливого використання екомережі як однієї з найважливіших передумов забезпечення екологічно збалансованого розвитку України.

Основними програмними документами, які визначають напрями розвитку екологічної політики в державі, є “Основні напрями державної екологічної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки”, затверджені Постановою Верховної Ради України від 5.03.1998 р. Крім того, Постановою Верховної Ради України від 24.12.1999 р. схвалено “Концепцію сталого розвитку населених пунктів”, яка визначає основні напрями державної політики щодо забезпечення сталого розвитку населених пунктів, правові та економічні шляхи їх реалізації.

  • Статтею 15 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” визначено повноваження місцевих Рад у галузі охорони навколишнього природного середовища. Детальніше ці повноваження регламентуються у Законах України “Про місцеве самоврядування”, «Про місцеві державні адміністрації» та в інших галузевих нормативних актах. Повноваження державних адміністрацій визначені ст.ст. 13; 16; 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Жидачівськими районною державною адміністрацією та районною радою у попередні періоди уже приймалося ряд рішень, які впливають на формування політики району щодо охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки, інші рішення з питань енергозбереження, запобігання та реагування на надзвичайні ситуації, фінансування природоохоронних заходів тощо.

Протягом останніх років на місцевому рівні прийнято ряд локальних нормативних актів (ухвал, рішень, розпоряджень місцевих рад), які стосуються охорони довкілля, використання природних ресурсів і забезпечення екологічної безпеки. Однак, зважаючи на тісний взаємозв’язок різних сфер господарства у районі, ці акти в більшості не носять комплексного, цілісного характеру. Також, слід зауважити, що зазначені локальні нормативні акти не є систематизованими, і в зв’язку з цим лише умовно можна виділити окремі напрямки, в яких на місцевому рівні проводилося відповідне регулювання.

Більшість прийнятих рішень стосується питань благоустрою та утримання території населених пунктів району, зокрема питань поводження з відходами, утримання зелених насаджень, утримання домашніх тварин. Окремо можна виділити рішення, пов’язані із водозабезпеченням та водовідведенням, а також питання, пов’язані із запобіганням та реагуванням на надзвичайні ситуації.

Окрему групу становлять нормативні акти спрямовані на врегулювання земельних відносин, зокрема питань володіння, користування та розпорядження земельними ділянками, землевпорядкування та інші. Однак в більшості вони не містять природоохоронних аспектів.

 

Упродовж останніх років з питань, які в тій чи іншій мірі охоплюють аспекти охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки, Жидачівською районною державною адміністрацією у період з 2000 року по даний час прийнято такі основні розпорядження:

Охорона здоров’я людини та ведення здорового способу життя людини через споживання якісних продуктів харчування

-          «Про заходи по санітарній охороні території району на випадок виконання епідускладнень з холери в 2000–2004 роках» від 09.03.2000р. №116;

-          «Про заходи по профілактиці інфекційних захворювань, спалахів кишкових інфекцій та харчових отруєнь в Жидачівському районі на 2001–2005р.р.» від 26.06.2001р. №390;

-          «Про впорядкування торгівлі на ринках та в дрібнороздрібній мережі» від 10.08.2000р. №490;

-          «Про створення робочої групи для проведення перевірок підприємств оптової і роздрібної торгівлі» від 05.10.2001р. №596;

-          «Про план заходів для попередження масового розповсюдження ГРЗ і грипу серед населення у Жидачівському районі на 2001–2003 роки» від 10.12.2001р. №717;

-          «Про затвердження комплексних заходів профілактики травматизму невиробничого характеру у Жидачівському районі на 2001–2005 роки» від 06.12.2001р. №714;

-          «Про затвердження програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2002–2005 роки» від 06.03.2002р. №109;

-          «Про комплексні заходи щодо виконання в Жидачівському районі Національної програми боротьби із захворюванням на туберкульоз на 2002–2005 роки» від 20.04.2002р. №204;

-          «Про комплексні заходи щодо поліпшення медичного обслуговування сільського населення району на 2002–2005 роки» від 29.04.2002р. №201;

-          «Про заходи по покращенню роботи по боротьбі з педикульозом» від 01.07.2002р. №309;

-          «Про флюорографічне обстеження населення Новострілищанської медичної дільниці» від 05.08.2002р. №391;

-          «Про заходи щодо соціально–медичного забезпечення ветеранів війни на період до 2005 року» від 28.10.2002р. №578;

-          «Про введення в дію плану заходів попередження поширення гострих респіраторних захворювань на грип серед населення Жидачівського району на 2001–2005 роки» від 16.12.2002р. №695;

-          «Про заходи щодо попередження поширення захворюваності на вірусні гепатити у Жидачівському районі» від 13.12.2002р. №685;

-          «Про проведення обстеження ринків з продажу продовольчих і непродовольчих товарів» від 17.02.2003р. №76;

-          «Про впорядкування діяльності в сфері заготівлі молока» від 15.07.2003р. №374;

-          «Про заходи щодо виконання програми імунопрофілактики населення на 2003–2006р.р. в Жидачівському районі» від 28.07.2003р. №396;

-          «Про затвердження Положення про порядок заготівлі молока з особистих господарств району» від 18.08.2003р. №452;

-          «Про встановлення обмежувальних протиепідемічних заходів на грип та ГРЗ» від 28.01.2004р. №29;

-          «Про профілактичне, флюорографічне обстеження населення Сидорівської медичної дільниці» від 29.04.2004р. №274;

-          «Про заходи щодо організації відпочинку, оздоровлення дітей влітку 2004 року» від 05.04.2004р. №241;

-          «Про профілактичне флюорографічне обстеження населення Журавнівської медичної дільниці» від 25.05.2004р. №352;

-          «Про флюорографічне обстеження населення Вибранівської та Дев’ятниківської медичних дільниць» від 30.07.2004р. №522;

-          «Про профілактичне флюорографічне обстеження населення Новострілищанської медичної  дільниці» від 01.10.2004р. №673;

-          «Про запровадження карантинного режиму» від 18.11.2004р. №781;

-          «Про програму забезпечення профілактики Віл–інфекції, допомоги та лікування ВІЛ інфікованих» від 03.02.2005р. №54;

-          «Про проведення весняно–осіннього профілактичного хлорування води в населених пунктах району» від 27.04.2005р. №234;

-          «Про районну координаційну раду з питань запобігання поширенню ВІЛ–інфекції» від 29.08.2005р. №579;

-          «Про заходи щодо забезпечення в Жидачівському районі права дітей на охорону життя та здоров’я, запобігання злочинів проти них на 2005–2007 роки» від 20.09.2005р. №660;

-          «Про проведення цілеспрямованих заходів в смт,Гнідичів, як неблагополучному на вірусний гепатит» від 05.09.2005р. №610;

-          «Про комплексні заходи попередження масового розповсюдження грипу і ГРЗ в районі» від 04.02.06р. №71;

-          «Про  флюорографічне обстеження населення Новострілищанської медичної  дільниці» від 30.03.2006р. №237;

-          «Про заходи по профілактиці інфекційних захворювань в Жидачівському районі на 2006–2010 роки» від 15.03.06р. №172;

-          «Про комплексні заходи щодо запобігання поширення в районі туберкульозу на 2006 рік» від 15.05.06р. №339;

-          «Про створення наглядової комісії з питань протидії розповсюдження наркоманії на території району» від 20.07.06р. №532;

-          «Про комплексні заходи попередження масового розповсюдження грипу» від 12.02.07р. №99;

Загальні питання благоустрою та збереження історико-культурних пам’яток

-          «Про проведення обстежень історико–культурних пам’яток» від 01.06.2000р. №297;

-          «Про затвердження вихідних даних для визначення витрат на облаштування територій» від 21.08.2000р. №525;

-          «Про проведення весняної толоки в населених пунктах району» від 28.03.2001р. №179;

-          «Про проведення подвірних обходів у населених пунктах» від 28.03.2003р. №150;

-          «Про проведення впорядкування адмінбудинку місцевих рад та проведення благоустрою прилеглих територій» від 11.07.2003р. №361;

-          «Про дотримання чинного законодавства по боротьбі з бур’яном» від 07.08.2003р. №411;

-          «Про проведення Дня довкілля та місячника благоустрою» від 09.03.2004р. №140;

-          «Про боротьбу з бур’янами на території району» від 12.07.2004р. №481;

-          «Про проведення Дня довкілля та місячник благоустрою» від 25.03.2005р. №151;

-          «Про проведення Всеукраїнської акції «Благоустрій України» від 18.10.2005р. №753;

-          «Про проведення районного свята Дотик природи» від 15.05.06р. №337;

-          «Про створення робочої групи з вирішення питань охорони земель у районі» від 11.05.06р. №328;

-          «Про боротьбу з бур’янами на території району» від 15.06.06р. №440;

Поводження з відходами

-          «Про створення комісії по сміттєзвалищу в м.Ходорів» віж16.10.2000р. №660;

-          «Про зберігання заборонених та непридатних для використання пестицидів і агрохімікатів» від 07.12.2000р. №827;

-          «Про заходи щодо впорядкування державного обліку використання, зберігання та торгівлі пестицидами і агрохімікатами» від 14.05.2001р. №293;

-          «Про створення районної інвентаризаційної комісії та проведення комплексної інвентаризації місць накопичення заборонених і непридатних пестицидів» від 14.02.2002р. №69;

-          «Про впорядкування худобомогильників» від 12.06.2003р. №296;

-          «Про обстеження земельної ділянки під розширення сміттєзвалища» від 26.08.05р. №570;

-          «Про проведення обстеження об’єктів господарювання на яких зберігаються хімічно–небезпечні речовини» від 09.02.07р. №96.

Утримання та поводження з тваринами

-          «Про комплексний план заходів по захисту населення і с/г тварин від гнусу та інших небезпечних комах і кліщів на 2000 р.» від 20.04.2000р. №210;

-          «Про оголошення пасіки ТзОВ «Лівчиці» неблагополучною по аекоферозу бджіл та накладання обмежень» від 01.06.2000р. №301;

-          «Про заходи щодо локалізації та ліквідації вогнищ коров’ячої віспи в господарстві «Гнат» від 30.06.2000р. №367;

-          «Про впорядкування вибраковки та забій сільськогосподарських тварин» від 26.09.2000р. №615;

-          «Про заходи з профілактики біогельмінтозів та інших захворювань спільних для людей і тварин на період 2005 року» від 29.01.2001р. № 58;

-          «Про комплексний план заходів по захисту населення і с/г тварин від гнусу та інших небезпечних комах і кліщів на 2001 р.» від 18.04.2000р. №240;

-          «Про накладення карантину в с.Межиріччя Зарічанської с/р по хворобі Нюкасла птиці» від 17.05.2002р. №228;

-          «Про епідемічну та епізоотичну ситуацію із зоонозних інфекцій та стан проведення заходів їх профілактики» від 13.12.2002р. №692;

-          «Про затвердження комплексного плану заходів захисту населення та сільськогосподарських  тварин від гнусу та інших небезпечних комах на 2003 р.» від 18.04.2003р. №173;

-          «Про оголошення неблагополучними пунктами по сказу с.Новошино та с.Молодинче» від 21.05.2003р. №238

-          «Про оголошення неблагополучними пунктом по сказу с.Загірочко» від 06.06.2003р. №286;

-          «Про оголошення неблагополучними пунктом по сказу с.Вибранівка» від 15.07.2003р. №374;

-          «Про збереження стабільної контрольованої епізоотичної ситуації по боротьбі з антропозоонозами та обладнання площадок для забою тварин» від 01.09.2003р. №488;

-          «Про оголошення неблагополучними пунктом по сказу смт.Журавно» від 23.06.04р. №425;

-          «Про оголошення неблагополучними пунктом по сказу с.Рогізно» від 07.07.04р. №472;

-          «Про затвердження комплексного плану заходів по захисту населення від гнусу на 2005 рік» від 18.03.2005р. №137;

-          «Про затвердження плану заходів по захисту населення та с/г тварин від гнусу» від 24.03.2006р. №223;

-          «Про оголошення неблагополучними пунктом по сказу с.Букавина» від 01.12.06р. №949;

-          «Про накладання обмежень щодо утримання птиці в с.Бортники» від 27.02.07р. №151;

-          «Про затвердження комплексного плану заходів по захисту населення та с/г тварин від гнусу та інших комах на 2007 р.» від 23.02.2007р. №139;

-          «Про оголошення неблагополучним пунктом по сказу с.Дев’ятники» від 08.02.07р. №91.

Водопостачання та каналізація

-          «Про створення комісії по вибору земельної ділянки під влаштування септика каналізаційних стоків в с.Жирова» від07.02.2000р. №74;

-          «Про утворення комісії по вибору траси для прокладання каналізаційного колектора в смт.Журавно» від 14.05.2001р. №296;

-          «Про прийняття водозаборів у комунальну власність» від 20.10.2003р. №593;

Об’єкти протиповеневого захисту

-          «Про інвентаризацію споруд та об’єктів, розташованих в межах прибережних смуг водних об’єктів» від 22.04.2005р. №227;

-          «Про створення державної приймальної  комісії  по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта протиповеневого захисту «Захист с.Демня від підтоплення паводковими водами р.Свіча Жидачівського району Львівської області» від 08.12.06р. №966;

-          «Про створення державної приймальної  комісії  по прийняттю в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта протиповеневого захисту «Захист смт.Гніздичів від підтоплення паводковими водами р.Стрий» від 08.12.06р. №967;

Ресурсозбереження

Енергоресурси

-          «Про створення робочої групи з розгляду фактів крадіжок електроенергії та енергетичного обладнання» від 10.08.2003р. №458;

-          «Про забезпечення енергетичної безпеки у сфері житлово–комунального господарства» від 30.03.06р. №238;

Щорічно з районного бюджету виділялися кошти, у відповідності до розпоряджень голови райдержадміністрації, на встановлення приладів обліку енергоресурсів малозабезпеченій категорії громадян району.

Земельні ресурси

-           «Про створення комісії по передачі земель РДГХП «Сірка» колишнім землекористувачам» від 19.01.2000р. №36;

-           «Про виділення коштів із районного бюджету на проведення робіт по докорінному покращенню земель» від 10.01. 2000р. №15; від 14.01.2000р. №26; від 04.02.2000р. №70; від 25.02.2000р. №105;

-           «Про затвердження акту прийняття рекультивованих земель» від 20.11.2000р. № 765;

-           «Про обсяги робіт з рекультивації  земель у Жидачівському районі на 2001–2005 роки» від 15.03.2001р. №137;

-           «Про збереження меліоративних земель з меліоративними фондами при реформуванні агропромислового комплексу» від 02.03.2001р. №115;

-           «Про затвердження актів збитків, пов’язаних з відведенням земель для ДАТ МН «Дружба» під будівництво ВОЛЗ ВЗ «Куровичі» – держкордон України із Словаччиною» від 01.04.2002р. №156;

-           «Про проведення перевірок дотримання земельного законодавства» від 11.07.2003р. №366;

-           «Про створення постійної комісії по визначенню збитків нанесених власникам землі та землекористувачам» від 18.07.2003р. №382;

-           «Про вилучення земельної ділянки ВАТ «Львівський обласний виробничий рибний комбінат» від 02.04.2004р. №232; від 11.11.2004р. №758;

-           «Про впорядкування обліку земель та їх ефективне використання в районі» від 21.05.2004р. №338;

-           «Про впорядкування обліку та  використання землі» від 23.07.2004р. №512;

-           «Про обстеження технічного стану меліорованих земель та їх фактичне використання» від 16.08.2004р. №565;

-           «Про  дозвіл на виготовлення технічної документації по інвентаризації земель ВАТ «Укртранснафта» від 28.01.2005р. №37;

-           «Про обсяги робіт з рекультивації земель у Жидачівському районі на 2006–2010 роки» від 28.12.2005р. №1028;

-           «Про затвердження акту прийняття–передачі рекультивації земель ГПУ «Львівгазвироб» від 26.12.2005р. №1011;

-           «Про затвердження заходів на 2006–2010р.р. з рекультивації порушених земель» від 30.05.06р. №391;

-           «Про затвердження актів прийому–передачі рекультивованих земель» від 23.08.06р. №626;

Водні ресурси

-           «Про виконання першочергових заходів по недопущенню підтоплення населених пунктів району» від 04.02.2000р. №71;

-           «Про створення комісії по визначенню та дотриманню прибережних захисних смуг вздовж річок, ставків та інших водойм» від 18.02.2002р. №75;

-           «Про дозвіл на виконання робіт по спрямуванню русла» від 04.03.2002р. №98;

-           «Про проведення інвентаризації ставків та водоймищ району» від 01.04.2002р. №148;

-           «Про заходи щодо збереження водних ресурсів, меліоративного фонду, упорядкування русел річок та прибережних смуг на території району» від 31.07.2003р. №400;

-           «Про закріплення водойм за Жидачівською райрадою УТМР» від 30.09.2003р. №556;

-           «Про передачу у комунальну власність внутрігосподарських меліоративних систем» від 28.11.2003р. №693;

-           «Про надання дозволу на підготовку матеріалів по вибору земельної ділянки для будівництва ставка» від 11.12.2003р. №726;

-           «Про надання у користування водойм Жидачівського району УТМР» від 22.03.04р. №187;

-           «Про затвердження проектно–кошторисної документації на розчистку русла р.Лютинка» від 08.08.2005р. №514;

-           «Про виділення коштів на утримання внутрігосподарських меліоративних систем» від 01.12.06р. №947;

Надра

-           «Про надання дозволу ГПУ «Львівгазвидобування» на будівництво пошуково–розвідувальної свердловини №6 «Тейсарівська» від 08.08.2001р. №484;

-           «Про дозвіл на проведення проектно–пошукових робіт» від 26.02.2002р. №84;

-           «Про надання дозволу Стрийській нафтогазорозвідувальній експедиції на будівництво пошуково–розвідувальних свердловин на території Зарічненської сільської ради» від 04.02.2002р. №47;

-           «Про надання дозволу на виготовлення гірничого відводу та гірничовідводного акту ГПІ «Львівгазвидобування» від 03.02.2003р. №48;

-           «Про погодження проекту відводу земель ГПУ «Львівгазвидобування» під будівництво об’єктів облаштування газового родовища» від 03.06.2003р. №266;

-           «Про надання підприємцю Костельному В.Й. дозволу на використання піщано–гравійної суміші» від 29.04.2004р. №279;

-           «Про надання дозволу на проведення проектно–пошукових робіт ГПІ «Львівгазвидобування» від 15.07.2004р. №489;

-           «Про дозвіл на підготовку матеріалів по вибору земельної ділянки ГПУ «Львівгазвидобування» від 10.12.2004р. №828;

-           «Про надання дозволу на підготовку матеріалів по вибору земельної ділянки та виготовлення проекту відведення від розширення Ходорівського кар’єру глинистої сировини» від 12.08.05р. №530;

-           «Про дозвіл на ведення геологорозвідувальних робіт» від 15.02.06р. №105;

-           «Про надання дозволу ДП НЕК Укренерго» на проведення проектно–пошукових робіт» від 29.06.06р. №474;

Захист рослин та збереження лісових ресурсів

-           «Про затвердження Програми по захисту рослин по Жидачівському районі на 2002 рік» від 10.12.2001р. №718;

-           «Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності колективного садівництва та городництва» від 11.10.2002р. №544;

-           «Про заходи щодо збереження лісових ресурсів району, посилення охорони лісів від самовільних рубок та ефективного використання лісосировинних ресурсів» від 10.10.2002р. №541;

-           «Про заходи щодо охорони шпилькових насаджень у передноворічний період» від 20.12.2002р. №710;

-           «Про формування районного насіннєвого страхового фонду» від 11.08.2003р. №426;

-           «Про додаткові заходи щодо збереження лісових ресурсів району» від 24.06.2004р. №435;

-           «Про додаткові заходи щодо збереження лісових ресурсів району» від 29.07.2005р. №497;

-           «Про проведення акції «Майбутнє лісу в наших руках» від 27.03.06р. №227;

Екологічна безпека та надзвичайні ситуації

-          «Про районну раду з питань безпечної життєдіяльності населення» від 18.01.2000р. №32;

-          «Про державний метрологічний нагляд і застосування засобів вимірювання» від 31.01.2002р. №39;

-          «Про раду з питань безпечної життєдіяльності населення» від 30.04.2003р. №202;

-          «Про невідкладні заходи щодо запобігання загибелі людей на водних об’єктах та попередженню нещасних випадків» від 21.01.2004р. №21;

-          «Про підготовку служб ЦО до можливого паводку в районі» від 27.02.2004р. №119;

-          «Про проведення інвентаризації захисних споруд цивільної оборони Жидачівського району» від 20.02.2004р. №97;

-          «Про організацію робіт щодо виявлення і знешкодження вибухово–небезпечних предметів на території району» від 09.02.2004р. №65;

-          «Про комплексні заходи райдержадміністрації у сфері захисту населення району від НС» від 05.03.2004р. №138;

-          «Про обстеження технічного стану житлових будинків, споруд, об’єктів громадського призначення і аварійно–небезпечних об’єктів» від 29.04.2004р. №277;

-          «Про запобігання загибелі людей на водних об’єктах району» від 05.05.2004р. №287;

-          «Про підготовку служб ЦО до можливого паводку в районі» від 14.02.2005р. №76;

-          «Про запобігання загибелі людей на водних об’єктах району» від 29.04.2005р. №237;

-          «Про затвердження переліку першочергових природоохоронних заходів, фінансування яких здійснюється з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі обласного бюджету» від 30.06.2005р. №389;

-          «Про Положення про районний резерв матеріально–технічних ресурсів для запобігання виникненню і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 23.06.2005р. №363; від 22.11.06р. №884;

-          «Про надання дозволу на проведення притиаварійних ремонтних робіт нафтопроводу «Дружба» від 12.12.2005р. №947;

-          «Про основні завдання цивільного захисту та цивільної оборони району на 2006 рік» від 04.02.06р. №»73;

-          «Про затвердження переліку природоохоронних заходів» від 16.03.06р. №175;

-          «Про запобігання загибелі людей на водних об’єктах району» від 10.03.06р. №167;

-          «Про створення місцевого резерву матеріально–технічних ресурсів для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій» від 03.03.06р. №140;

-          «Про попередження травматизму та запобігання нещасних випадків на водних об’єктах району» від 13.07.06р. №518;

-          «Про державну надзвичайну притиепізоотичну комісію  при райдержадміністрації» від 23.10.06р. №799; від 24.11.06р. №902;

-          «Про затвердження складу надзвичайної протиепідемічної комісії» від 17.10.06р. №779;

-          «Про затвердження складу ради з питань безпечної життєдіяльності населення» від 17.10.06р. №780.

Крім того райдержадміністрацією щорічно приймалися розпорядження та виділялися бюджетні кошти що стосуються виконання заходів з підготовки комунального господарства та бюджетних установ району до роботи в осінньо–зимовий період та спрямовувалися кошти районного бюджету (резервний фонд) на ліквідацію наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.

Органи управління

З метою реалізації положень чинного законодавства Жидачівською районною радою та, в межах наданої компетенції органами місцевого самоврядування району, їх виконавчими комітетами та місцевими головами щорічно приймалися відповідні рішення для забезпечення їх діяльності.

Програмні документи.

Рішенням Жидачівської районної ради №92 від 10 квітня 2003 року було затверджено «Програму екологічного розвитку Жидачівського району».

На місцевому (районному та територіальних) рівнях прийнято ряд програмних документів (програм, планів, заходів), в яких заплановано здійснення заходів з питань містобудівної діяльності, озеленення, водозабезпечення та водовідведення, моніторингу тощо. Окремі заходи вже здійснені або знаходяться у процесі реалізації. Крім того, приймалися короткотермінові плани природоохоронних дій і плани пріоритетного фінансування природоохоронних заходів. Серед основних програмних документів слід відзначити розпорядження голови РДА «Про дотримання вимог природоохоронного законодавства» від 20.06.2000р. №353.

Нормативно-правова база на рівні району, яка закладає правові основи політики щодо збереження здоров’я мешканців району, охорони довкілля, використання природних ресурсів та екологічної безпеки, вже частково сформована. Однак окремі правовідносини вимагають додаткового регулювання, а існуючі нормативні акти потребують удосконалення та систематизації. Крім того, надалі проектом Програми необхідно передбачати необхідність узгодження вищезгаданих документів та прийняття нових локальних нормативно-правових актів з врахування пріоритетів, визначених Програмою.

 

Частина III.

ОСНОВНІ ПРІОРИТЕТИ КОНЦЕПЦІЇ

Основні засади забезпечення екологічно сприятливих умов у районі

Передумовою забезпечення екологічно-сприятливих умов у районі повинна бути єдина нормативно-правова, містобудівна, еколого-економічна, технологічна політика у сфері природокористування. Такий підхід повинен призвести до посилення мотивацій щодо природозбереження і ресурсозбереження під час прийняття соціально-економічних, промислових і містобудівних рішень.

Засади щодо забезпечення екологічної безпеки мешканців Жидачівщини визначатимуться стратегічними напрямами розвитку району на період до 2015 року. З огляду на мету розвитку території району у структурі економіки збережеться тенденція подальшого удосконалення промислового виробництва шляхом інтенсифікації його розвитку та реструктуризації. Окрім цього, передбачається зростання сфери нематеріального виробництва за рахунок розвитку малого бізнесу. При цьому найвищі темпи розвитку передбачаються у сфері послуг. Забезпечення пріоритетних напрямів розвитку економіки району буде неможливе без одночасного розвитку сучасної інженерної інфраструктури та благоустрою населених пунктів району, тобто, забезпечення екологічно сприятливих умов життя.

Одним із стратегічних напрямів розвитку району визначається соціальна спрямованість місцевих програм.

Їх метою є забезпечення комфортного проживання мешканців і також вирішення ряду завдань, спрямованих на підвищення рівня екологічної безпеки населення та охорони довкілля, а також впровадження багаторівневого моніторингу стану навколишнього середовища з метою прогнозування та розумного керування екологічними та соціально-економічними процесами.

 

Основні засади створення екологічно-сприятливих умов у районі необхідно базувати на таких принципах:

o    забезпечення екологічної безпеки теперішнього і майбутніх поколінь жителів району;

o    забезпечення пріоритету екологічної безпеки під час розробки та реалізації містобудівних, інженерних, промислових та інших проектів місцевого рівня;

o    усунення причин погіршення якості середовища;

o    підходу охорони природи не як до окремої ізольованої області діяльності, а як до складової частини усіх видів діяльності у сфері економіки, містобудування, виробництва, освіти тощо;

o    взаємодії адміністративних та економічних методів управління природоохоронною діяльністю для створення екологічної безпеки населення;

o    впровадження екологічних мотивацій у процес прийняття рішень, а також екологічних оцінок затрат і результатів праці та встановлення більш жорстких екологічних обмежень;

o    забезпечення на місцевому рівні зниження техногенного впливу на довкілля і здоров’я населення;

o    удосконалення механізмів залучення позабюджетних коштів фінансування для реалізації природоохоронних заходів і програм;

o    підвищення ефективності економіки району шляхом більш повнішого і комплексного використання наявних природних ресурсів, нових технічних і технологічних ресурсозберігальних виробничих процесів;

o    узгодження завдань і рішень економічного розвитку та екологічної безпеки, підвищення якості життя населення;

o    першочергового формування нормативно-правової структури відносин природокористувачів, органів влади та громадськості;

o    інтеграції зусиль органів управління і суб’єктів господарювання з метою максимально повного врахування економічних та екологічних аспектів сталого розвитку в районі;

o    поширення екологічної інформації, яка стосується інтересів громадян і забезпечення права їх участі у прийнятті рішень;

o    організації моніторингу за станом довкілля для прийняття адекватних рішень щодо управління розвитком територіями району;

o    безперервної екологічної освіти й формуванню світогляду громадян усіх вікових груп на основі новітніх наукових знань і глибокої поваги до природи.

Пріоритети Концепції

З огляду на те, що протягом найближчих років район буде ще достатньо обмежений у коштах, необхідних для покращання стану довкілля, визначення пріоритетних напрямів екологічної політики у районі є запорукою прийняття реалістичних, ефективних та економічно оправданих заходів.

При плануванні певних заходів або дій завжди потрібно враховувати об’єктивно існуючі обмеження, що можуть перешкоджати в процесі реалізації. Отож, необхідно застосовувати критерії відбору, які дозволять відкинути нереальні проекти. У нашому випадку такими критеріями є: недостатня кількість коштів для  проведення дорогих та крупно масштабних проектів, можливі конфлікти через недосконале законодавство, необхідність об’єктивних даних про стан навколишнього природного середовища, недостатнє використання наукового потенціалу, відсутність високої екологічної свідомості населення, потреба в діалозі з населенням та бізнес структурами. Як уже зазначалося раніше, врахування цих обмежень є об’єктивно необхідною передумовою постановки реальних екологічних цілей і завдань на перспективу. Результативною може біти тільки така політика, яка адекватна фінансово–ресурсним можливостям в конкретних економічних умовах. Переглядаючи результати аналізу правового поля, що стосуються охорони довкілля, можна стверджувати – місцеві органи влади мають достатні повноваження для того, щоб проводити ефективну політику екологічного розвитку.

 

Задля досягнення цієї мети, виходячи з реального стану екологічної ситуації у районі, вважаємо за необхідне при визначенні пріоритетів Програми врахувати основні пріоритети охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів, збереження та забезпечення здорового способу життя мешканців району, дотримання екологічної безпеки в районі та спільно зосередити усі свої дії:

I. По збереженню земельних ресурсів:

1.                        Ліквідація екологічних проблем у зоні діяльності Подорожненського сірчаного родовища через закриття та ліквідацію об’єкта у найкоротші терміни згідно проекту із врахуванням вимог та потреб територіальних громад місцевих рад прилеглих територій, а також із врахуванням цілісних інтересів району (соціальні та природоохоронні проблеми, що накопичувалися впродовж багатьох років у зоні діяльності ДГП «Подорожненський рудник» на території Володимирецької, Любшанської та Сидорівської місцевих рад).

2.                        Рекультивація порушених земель.

3.                        Заліснення еродованих та непридатних для сільськогосподарського використання земель.

4.                        Утримання та удосконалення роботи меліоративних систем комунальної власності (розчистка дренажних і меліоративних каналів).

5.                        Забезпечення раціонального використання та охорона земельних ресурсів – пріоритетний напрямок екологічної та економічної політики.

6.                        Недопущення розорювання земель в межах прибережних смуг на територіях місцевих рад.

7.                        Недопущення самовільної порізки зелених насаджень по усіх населених пунктах району.

 

II. По відходах:

1.                          Інвентаризація промислових відходів у районі, ведення реєстру об’єктів утворення, зберігання та утилізації відходів.

2.                          Зниження токсичності залишкових відходів та їх негативного впливу на довкілля шляхом перетворення, знищення або надійної ізоляції (захоронення).

3.                          Недопущення відкриття нових підприємств та розширення діючих виробництв без розробленого та погодженого в установленому порядку планом захоронення промислових відходів.

4.                          Розробка, затвердження та реалізація планів захоронення промислових відходів усіма підприємствами, які в процесі промислового виробництва утворюють відходи.

5.                          Повна переробка кускових відходів деревини на ріски для технологічних потреб, а також брикетування стружки і тирси для можливого використання в харчовій та хімічній промисловості.

6.                          Забезпечення сортування та контейнеризація ТПВ у кожному населеному пункті району.

7.                          Організація та приведення до санітарних норм утилізації рідких відходів у домогосподарств населених пунктів району.

8.                          Забезпечення якісної роботи очисних споруд у м.Жидачів та м.Ходорів, облаштування очисними спорудами с.Володимирці, смт.Журавно, с.Бортники та інших населених пунктах, діючих підприємств, установ, організацій, де необхідно влаштувати очисні споруди.

9.                          Забезпечення централізації та захоронення твердих побутових та промислових токсичних відходів (виготовлення проектно–кошторисної документації та влаштування регіонального заводу зі збору та переробки відходів) промисловими методами й використання цінних компонентів відповідно до вимог охорони довкілля.

10.                       Зведення до мінімуму обсягів відходів унаслідок техніко–технологічної реконструкції виробництв, повнішого та комплексного використання сировини.

11.                       Реабілітація і рекультивація забруднених відходами територій окремих підприємств.

12.                       Зберігання, контейнеризація та утилізація непридатних для використання пестицидів.

13.                       Приведення до санітарних норм утримання та забезпечення обладнанням скотомогильників.

14.                       Оформлення документацій по влаштуванню та робота щодо облаштування сміттєзвалищ локальних.

15.                       Налагодження системи збору та вивозу ТПВ.

 

III. По охороні водних ресурсів:

1.                       Приведення до норм роботи діючих очисних споруд та проведення аварійно–відновлювальних чи будівництво нових очисних споруд в населених пунктах району.

2.                       Очистка стічних вод у м.Ходорів та ВАТ «Жидачівський ЦПК».

3.                       Всебічний контроль та впровадження комплексу заходів щодо забезпечення якісною питною водою населених пунктів району, недопущення попадання стоків у водоймища.

4.                       Проведення спеціальних досліджень якості води в гірських річках, що протікають через територію району (р.Стрий, р.Свіча, р.Дністер) на межах входу та виходу з території району.

5.             Ліквідація руйнування внаслідок частих паводків берегів р.Стрий в смт.Гніздичів, що створило реальну загрозу руйнування житлових будинків.

6.             Недопущення розмивання та руйнування берегозахистних та берегоукріплюючих споруд, а також корінних берегів р.Стрий та р.Свіча.

7.             Недопущення попадання відходів промислового виробництва у відкриті водоймища та підземні пласти ґрунтових вод.

8.             Приведення до санітарно–гігієнічних норм діючих присадибних криниць в усіх населених пунктах району.

9.             Утримання та реалізація заходів, які б підтримували екологічну рівновагу на безгоспних об’єктів водного господарства (водозабори).

10.          Виготовлення проектів водоохоронних зон та прибережних захисних смуг,  винесення в натуру захисних смуг водоохоронних зон та прибережних смуг річок, прив’язка їх до землевпорядної документації району.

11.          Розчистка русел малих річок та струмків, озер, гідротехнічних споруд дотримання режиму господарської діяльності в прибережних смугах водойм на територіях місцевих рад внаслідок чого останні міліють й неспроможні прийняти талі та дощові води.

12.          Встановлення належного контролю за дотриманням природоохоронного законодавства  в межах прибережних захисних смуг річок та водоймищ.

13.          Ліквідація та надалі недопущення розорювання прибережних смуг.

14.          Недопущення розташування присадиб на берегових схилах та в прибережних смугах річок, водоймищ.

15.          Для недопущення занедбання водоймищ надавати можливість здачі їх в оренду під господарські потреби, попередньо провівши усі профілактичні та санітарно–екологічні заходи.

 

IV. По охороні атмосферного повітря.

1.       Приведення до норм за кількісними та якісними показниками стану очисних споруд (недостатня  кількість та незадовільний стан).

2.       Зменшення видиків у атмосферне повітря через завершення реконструкції та введення в експлуатацію содо–регенераційного котла (СРК–200) на ВАТ «Жидачівський ЦПК».

3.       Інвентаризація всіх джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

4.       Дотримання лімітів з викидів у атмосферу підприємствами – забруднювачами повітря.

5.       Нівелювання мобільних джерел забруднення (викиди автотранспорту).

6.       Неорганізовані джерела викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря (малі деревообробні цехи, пункти первинної переробки металобрухту чорних металів (їх розрізання), автотранспортні підприємства).

7.       Створення мобільних діагностичних комплексів для визначення технічного стану двигунів і вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах автомобілів інших пересувних засобів і установок.

8.       Облаштування діагностичного центру регулювання паливної апаратури для зменшення викидів у атмосферне повітря.

9.       Впровадження системи сертифікації автомобілів та двигунів на екологічну безпеку, так звані «талони токсичності» і забезпечити суворі обмеження експлуатації автомобілів, які характеризуються наднормативним забрудненням повітря.

V. По охороні здоров’я людини.

1. Ліквідація чинників та наслідків впливу промислового виробництва те переробки вторинної сировини, що впливають на стан здоров’я мешканців району.

2. Реалізація комплексу заходів, що вплине на зменшення захворюваності населення району на туберкульоз, онкозахворювання, систем травлення та органів дихання. Насамперед дія заходів має бути спрямована на дітей дошкільного та шкільного віку.

3. Недопущення виникнення та розповсюдження зооантропонозних захворювань (хвороби які передаються людям від тварин) через наявні невпорядковані худобомогильники та несанкціоновані сміттєзвалища (лісові посадки, рови, придорожні смуги, прибережні смуги водоймищ, особливо річок) завдяки впровадженню спеціальної ветеринарно–санітарної діяльності, у тому числі проведення профілактики та діагностики, спрямованої на запобігання виникнення заразних хвороб тварин.

4. Проведення комплексних організаційно–господарських заходів, впровадження ветеринарно–санітарної діяльності спрямованих на недопущення з виникнення будь–яких харчових отруєнь, інфекційних хвороб, пов’язаних із продуктами харчування через ліквідацію стихійних ринків, реалізацію продукції, яка пройшла необхідне дослідження на якість та безпеку.

5. Проведення комплексу заходів щодо обов’язкового проведення обстеження, попередньої діагностики населення району для профілактики та виявлення інфекційних захворювань, ВІЛ-СНіД, вірусних гепатитів.

6. Для попередження захворюваності серед дітей створити належні умови для зміцнення фізичного благополуччя в дошкільних та шкільних установах району.

7. Будівництво об’їзних доріг, що зменшить шкідливі викиди в атмосферне повітря.

8. Проведення постійних профілактичних заходів щодо запобігання та поширення інфекційних захворювань мешканців району.

9. Проведення комплексних організаційно–правових заходів щодо визначення в продуктах харчування, які реалізовуються у торгових точках та ринках району на вміст нітратів та харчових добавок, що негативно впливають на стан здоров’я людини.

10. Проведення досліджень на радіоактивний вплив стаціонарних вишок.

11. Обов’язкове дотримання вимог щодо проведення лабораторних досліджень з продажу продуктів харчування на ринках району та ліквідація стихійної вуличної торгівлі у міських та селищних поселеннях.

12. Розробити заходи щодо можливості проведення наукових, лабораторних та інших досліджень із залученням загальнодержавних служб на вплив целюлозно–паперового виробництва та відкритого сірчаного родовища в с.Подорожне на стан здоров’я людей,  можливості виникнення хвороб, які загрожують здоров’ю та життю не тільки теперішніх, але і майбутніх поколінь.

13. Постійне здійснення діагностики мешканців району, пов’язаних з екологічним середовищем.

 

VI. Охорона зелених насаджень та тваринного світу, збереження лісових ресурсів.

1.       Реалізація заходів щодо збільшення площ природоохоронних територій.

2.       Створення регіонального ландшафтного природного парку «Бакоцинський край» з його унікальною флорою та фауною.

3.       Ведення лісової політики через встановлення владою концептуальних правових, організаційних, фінансових, екологічних, соціальних та інших умов розвитку лісового господарства.

4.       Забезпечення використання флори та фауни відповідно до принципів сталого розвитку територій.

5.       Забезпечення єдиного державного управління в галузі охорони, захисту, раціонального використання і розширеного відтворення лісів.

6.       Засадження зеленими саджанцями земельних ділянок, що піддаються ерозії.

7.       Удосконалення організаційних форм збалансованого використання ресурсної бази лісу в районі із врахуванням корисних властивостей лісів, необхідних для забезпечення сприятливих умов життя людини сьогодні та в майбутньому.

8.       Збільшення зелених насаджень на ділянках, що підлягають ерозії та прибережних смугах річок та водоймищ.

9.       Приведення у відповідність до вимог законодавства мережі об’єктів природно–заповідного фонду району через проведення інвентаризації даних територій з уточненням їх площ, меж, з нанесенням їх на планово–картографічні матеріали.

10.    Проведення  роботи з охорони та збереження зелених насаджень, садово–паркового господарства у населених пунктах району, насамперед з метою попередження виникнення та поширення захворювання на лептоспіроз серед населення району.

11.    Виконання комплексу заходів щодо профілактики небезпечних інфекційних захворювань сільськогосподарських тварин й птиці.

12.    Проведення організаційно–господарських заходів щодо забезпечення стійкого епізоотичного благополуччя району.

13.    Проведення комплексу заходів, спрямованих на приведення до належного стану парків скверів, прибудинкових та інших територій, дворів приватного сектору установами району незалежно від відомчої приналежності та права власності, а також громадськістю району.

14.    Щорічне проведення весняної суцільної дератизації в населених пунктах району.

VII. По збереженню та відновленню інженерних комунікацій, об’єктів протиповіневого захисту.

1.       Ліквідація наслідків з розмивання та руйнування насипу полотна автодороги міжнародного значення Стрий–Тернопіль в с.Заліски, автодорожнього моста через р.Дністер (117км).

2.       Захист с.Заліски та автомобільного моста автодороги Стрий–Тернопіль – будівництво берегоукріплення.

3.       Захист виробничих цехів та території ВАТ «Жидачівський ЦПК» – берегоукріплення та руслові споруди.

4.       Захист с.Демня (р.Свіча) – відбудова захисної дамби, будівництво руслорегулюючих споруд, влаштування прокопу.

5.       Захист сіл Мельничі, Сулятичі, Дубравка (р.Свіча) – влаштування пів загат, відновлення берегоукріплення, руслорегулюючі роботи.

6.       Захист смт.Гніздичів (р.Стрий) – відновлення берегоукріплення, відбудова захисної дамби, будівництво русло регулюючих споруд, влаштування прокопу.

7.       Захист с.Воля Гніздичівська (р. Стрий) – влаштування пів загат, відновлення берегоукріплення, руслорегулюючі роботи.

8.       Ліквідація надзвичайного стану систем комунікацій водовідведення в смт.Гніздичів (житловий масив «Площадка», які експлуатуються з 1947 року та прийшли в непридатний стан. Рідкі стоки самопливом через каналізаційні люки витікають на територію житлового масиву, що може спричинити загрозу спалаху інфекційних хвороб мешканців.).

9.       Захист смт.Гніздичів та відновлення роботи відстійників ДП «Гніздичівський спиртзавод» та ВАТ «Кохавинська паперова фабрика» (будівництво берегоукріплення та регулюючих споруд, спрямлення русла).

10.    Приведення до санітарних норм централізованих систем водопостачання у м.Жидачів, м.Ходорів, смт.Журавно, смт. Гнідичів, смт.Нові Стрілища.

 

VIII. Екологічна робота та робота з громадськістю.

1.        Розробка Концепції екологічної освіти, просвіти та культури, яка би передбачала безперервність і цілісність екологічних знань на всіх ланках освітнього процесу, починаючи з дошкільного виховання.

2.        Залучення незалежних експертів та громадських організацій до створення системи спостереження за станом навколишнього природного середовища, проведення екологічних експертиз об’єктів, які можуть мати негативний вплив на стан довкілля та стан здоров’я населення району та до постійного інформування населення про результати моніторингу.

3.        Постійне висвітлення екологічної проблематики, реалізації заходів по покращенню екологічної безпеки в районі в засобах масової інформації. Сприяння у забезпеченні органів місцевого самоврядування з наступним ознайомленням громадськості району періодичними друкованими виданнями екологічної спрямованості.

4.        Залучення громадськості до активної діяльності у сприянні вирішенню екологічних проблем.

5.        Постійне проведення піар–кампаній для підвищення екологічної культури жителів району, демонстрування фільмів у населених пунктів щодо продуктів харчування.

6.        Сприяння діяльності екологічних об’єднань громадян у розв’язання екологічних проблем району, їх залучення до здійснення екологічної програми та різних природоохоронних заходів і використання громадської думки в процесі прийняття екологічно значущих рішень.

7.        Організація та планування в районі екології, пропаганда екологічного світосприйняття та екологічних знань.

8.        Реалізація заходів, які нівелюють брак екологічних знань у керівників підприємств, людей старшого покоління та молоді, роз’яснення  щодо обов’язкового захоронення побутового сміття та рідких стоків.

9.        Проведення стажування та післядипломної екологічної підготовки керівників, спеціалістів і працівників підприємств, діяльність яких пов’язана з негативним впливом на довкілля та здоров’я людини.

10.     Налагодження організованої системи моніторингу навколишнього природного середовища, попередження аварійних ситуацій та інформування населення.

11.     Проведення інвентаризації матеріалів по навколишньому природному середовищу та створення єдиної інформаційної бази.

12.     Систематичне проведення просвітницьких та ековиховних заходів, організація та проведення акцій, кампаній і виставок, спрямованих на пропаганду екологічно безпечного способу життя.

 

Під час відбору пріоритетів Програми враховувати такі основні критерії і чинники:

  • погіршення здоров’я людей і депопуляція населення;
  • високий рівень забруднення атмосферного повітря, особливо у м.Жидачів та прилеглих територіях міста, та у зоні діяльності Подорожненського сірчаного родовища;
  • незадовільний санітарно-гігієнічний стан території району, особливо засміченість твердими побутовими відходами;
  • критичний стан водопровідної і каналізаційної мережі;
  • руйнування унікального природно-історичного середовища району через негативний вплив на довкілля сучасних геоморфологічних та експлуатаційних процесів;
  • загроза збереженню і виснаження природних ресурсів через низький технологічний рівень промислово-господарського комплексу району;
  • низький рівень екологічної свідомості мешканців через недостатню поінформованість і слабкість усіх ланок екологічної освіти, просвіти і культури

Основним пріоритетом Програми визначити:

Створення екологічно безпечних умов життєдіяльності населення району і збереження його природного середовища.

Для забезпечення цього пріоритету визначити такі основні напрямки реалізації Програми:

–         залучення громадськості до активної діяльності й сприяння вирішенню екологічних проблем;

–         організація та планування області екології, пропаганда екологічного світосприйняття та екологічних знань;1

–         модернізація системи водопостачання і водовідведення для покращання якості питної води;

–         запобігання забрудненню поверхневих вод, зменшення та припинення скиду забруднених стічних вод у водоймища району;

–         захист та оздоровлення рік та озер;

–         знешкодження, утилізація та захоронення побутових і промислових відходів,

–         захист підземних вод від забруднення з місцевих сміттєзвалищ;

–         захист повітряного басейну від прогресуючого забруднення промислових підприємств целюлозно–паперової галузі, насамперед ВАТ «Жидачівський целюлозно–паперовий комбінат»;

–         захист повітряного басейну від прогресуючого хімічного та акустичного забруднення транспортом;

–         розробка системи інженерного захисту території від небезпечних геологічних процесів і запобігання подальшому руйнуванню природного та архітектурно-історичного середовища району;

–         створення єдиної системи управління комплексною зеленою зоною району, збагачення її біотичного і ландшафтного різноманіття та регулювання чисельності синантропних видів;

–         захист і збереження земельних ресурсів населених пунктів району від забруднення і нераціонального використання;

–         створення системи екологічного моніторингу району для прийняття екологічно обґрунтованих управлінських рішень;

–         розробка економічних механізмів оптимізації системи споживання енергоносіїв (ресурсозбереження);

–         забезпечення дотримання підприємствами і організаціями усіх форм власності природоохоронного законодавства;

–         формування у районі системи екологічної освіти, просвіти і культури;

–         забезпечення інформування населення про стан довкілля і залучення громадськості до прийняття екологічних рішень.

 

Під час розробки Програми враховувати напрямки і заходи, які увійшли до вже діючих державних, регіональних (обласних) і місцевих програм.

 

Обставини, які формують несприятливу соціально–екологічну обстановку, на фоні якої доведеться здійснювати екологічну політику в районі:

1.  Існуюче законодавство і нормативне забезпечення природоохоронної діяльності не можна вважати достатнім і досконалим. Законодавчі акти, що регулюють економічні відносини, в переважній своїй більшості не мають серйозного метрологічного обґрунтування, а в таких важливих напрямках реформ, як приватизації, земельна реформа, екологічні регламенти їх здійснення законодавством взагалі не передбачені. Якщо ще врахувати усталену практику постійних змін у законодавстві, то очевидним стає те, що екологічна політика місцевих органів влади і регіональних державних природоохоронних структур буде здійснюватися в невизначеному правовому полі, що таїть у собі можливість виникнення конфліктних ситуацій між різними учасниками цього процесу.

 

2. Для забезпечення екологічної безпеки, як показує світовий досвід, на природоохоронні цілі необхідно щорічно спрямовувати 3–5% валового національного продукту держави. В Україні цей показник в 15–20 раз менший, і в найближчі 3–5 років розраховувати на відчутне збільшення екологічних інвестицій, очевидно, не варто. Тому, реально оцінюючи перспективу, треба погодитись з тим, що екологічна політика в районі можу будуватись на спробах досягнення певного компромісу між невідкладними завданнями економічного порятунку і першочерговими екологічними цілями, не торкаючись питання про пріоритет останніх.

 

3. Сьогодні ми не володіємо достовірною науково обґрунтованою інформацією про реальну загрозу і потенційні соціальні наслідки як очевидних порушень, так і прихованих негативних впливів на природне середовище. Усі практичні дії і рішення базуються переважно на окремих фактах, що лежать на поверхні та на інтуїції. Тому і доцільність заходів, в які вкладаються певні кошти і ресурси, можна завжди поставити під сумнів. Отже, практика природоохоронних дій в районі повинна базуватись на об’єктивній інформації, що є не тільки соціально необхідно, а й економічно вигідно.

 

4. Склалось критичне становище з фінансуванням екологічних програм. Бюджетні асигнування зведені до мінімуму. Надії на позабюджетні природоохоронні фонди як додаткове джерело фінансування, не справджуються. Кошти від платежів за забруднення навколишнього середовища розпорошені по багато численнях фондах (у районному бюджеті такі надходження зовсім відсутні), відсутній належний контроль за їх цільовим використанням. До цього слід додати постійну неплатоспроможність окремих підприємств, установ, організацій та недосконалість процесу стягнення платежів. Ставки цих платежів після індексувань на сьогоднішній день значно занижені. Досить ілюзорними виявилися шанси на відчутні іноземні інвестиції в природоохоронну сферу району та і області також. Таким чином, фінансовий фактор і найближчі роки буде суттєво обмежувати природоохоронну діяльність. Тому, курс на реалізацію крупномасштабних і дорогих екологічних проектів у районі на 2–3 роки необхідно відкидати.

 

5. Існує розрив між дійсним ризиком, викликаним тією чи іншою екологічною проблемою, і адекватністю рівня занепокоєності нею населенням. Це дуже тривожне явище, яке часто породжує відкрите протистояння між населенням і владою, що веде або до загострення соціальних конфліктів, або до нераціональних витрат коштів. У свідомості населення виник своєрідний бар’єр недовіри до екологічних проектів, рішень і дій. Тому в механізм екологічної політики треба буде обов’язково вводити звірні, погоджувальні та експертні процедури, які б давали можливість приймати компромісні рішення.

 

6.       Сьогодні реальна економічна сила поступово переходить в руки підприємців і ділових структур. На жаль, сьогодні не розроблено і не діють механізми залучення ринкових структур до активної участі у виконанні природоохоронних проектів, бізнес залишається поза цією важливою справою. Отож треба створити такі умови, щоб і бізнес працював та екологію, прийняв вигідні для нього і території правила гри.

7.       Природоохоронна робота в районі здійснюється на фоні низької екологічної свідомості населення. Запущена робота з екологічної освіти і виховання громадян, не створено надійні процедури і форми інформування населення про стан природного середовища. Екологічна проблематика зводиться до мінімуму з висвітлення цих питань в засобах масової інформації. Тому активізація гуманітарної роботи має стати одним з пріоритетних напрямків екологічної політики.

 

Врахування цих факторів і, в першу чергу, жорсткі фінансові обмеження, є об’єктивно необхідною передумовою постановки реальних екологічних цілей і завдань в Програмі на перспективу. Результативною може бути тільки така політика, яка адекватна фінансово–ресурсним можливостям в конкретних економічних умовах.

 

ЧАСТИНА IV.

БАЧЕННЯ (ВІЗІЯ)

Логічним продовженням процесу оцінки та вибору пріоритетних екологічних проблем є окреслення конкретних дій та пропозицій з покращення навколишнього природного середовища, визначення термінів проведення заходів, вартість, джерела фінансування та відповідальних осіб чи організацій.

Від чіткості викладення та реальності впровадження наведених дій та заходів залежить успіх природоохоронної діяльності в районі, а отже і безпека та здоров’я мешканців, зростання їх добробуту.

Організаційні ресурси для втілення Концепції:

  1. Широке використання співпраці між органами влади, підприємствами, громадськими організаціями та громадянами для визначення екологічних проблем та найшвидшого їх вирішення;
  2. Підхід до охорони природи не як до окремо ізольованої галузі, а як до складової частини комплексної системи господарювання;
  3. Поєднання адміністративних та економічних методів управління природоохоронною діяльністю для забезпечення екологічної безпеки мешканців;
  4. Удосконалення механізму щодо утворення цільового фонду охорони навколишнього середовища у складі районного бюджету, шляхом делегування повноважень місцевими радами зі збору коштів, які формують даний фонд та залучення позабюджетних джерел фінансування до реалізації природоохоронних заходів і програм;
  5. Систематичне спостереження за станом довкілля і джерелами його забруднення як основа для підготовки і прийняття адекватних управлінських рішень щодо сталого розвитку району;
  6. Широке розповсюдження екологічної інформації та забезпечення участі громадян у прийнятті рішень, що стосуються довкілля;
  7. Безперервна екологічна просвітницька діяльність, спрямована на формування природоохоронного світогляду громадян усіх вікових категорій та глибокої турботи про природу.

Реалізація організаційних засад Концепції передбачається через:

  1. Розробку локальних екологічних програм розвитку кожного населеного пункту району, підприємствами–забруднювачами, громадськими організаціями. Пошук взаємодії та співпраці для якнайповнішої реалізації програм.
  2. Проведення досліджень, залучаючи та поглиблюючи відносини із спеціалізованими науковими установами (для глибшого розуміння екологічних проблем району і пошуку шляхів їх вирішення).
  3. Формування суспільної екологічної свідомості через засоби масової інформації, шляхом проведення масових культурних заходів, інформування населення про стан навколишнього природного середовища у районі.

Розробка комплексної екологічної Програми

Для того, щоб комплексна екологічна програма Жидачівського району була впроваджена в життя необхідно визначити організаційні, економічні та управлінські засади. Вони визначають суб’єктів програми, їх права та відповідальність, основні засади реалізації програми, а також джерела фінансування заходів Програми.

З необхідності розробки проекту комплексної екологічної Програми у Жидачівському районі Львівської області

ВИЗНАЧИТИ:

 

Головний розробник

 

Робоча група

Виконавці заходів

Виконавчі органи влади району, місцеві ради та їх виконавчі комітети, підприємства та організації усіх форм власності й підпорядкування

Мета

Забезпечення екологічної безпеки мешканців району, збереження природних ресурсів і перехід до моделі сталого розвитку територій району

Завдання

Здійснення заходів щодо сповільнення деградації довкілля, стабілізації та покращання екологічної ситуації, формування адекватної системи контролю за станом місцевого середовища через впровадження комплексного екологічного моніторингу, ефективне керування екологічними процесами

Терміни реалізації

2007-2012 рр.(3 етапи: 1-й – 2008-2009 рр.; 2-й 2010-2011 рр.; 3-й – 2012-2015 рр.)

Основні заходи

Реалізація засад місцевої екологічної політики, формування системи екологічної безпеки у районі, впровадження економічних методів охорони довкілля, підвищення ефективності управління у сфері природокористування

Джерела фінансування

Цільові кошти з державного, обласного, районного та місцевих бюджетів, кошти цільових фондів охорони навколишнього природного середовища, власні кошти підприємств, залучені кошти, кошти ґрантових програм

Очікувані результати

1-й етап – сповільнення темпів погіршення стану довкілля;

2-й етап – стабілізація екологічної ситуації в районі;

3-й етап – покращання стану природного середовища та перехід до моделі сталого розвитку територій району

Організація управління Програмою

Для організації управління Програмою необхідно створити організаційні структури та законодавчо-нормативно легітимізувати їх права і повноваження. Процес управління Програмою повинен складатися з таких етапів:

  • розробка Програми;
  • експертиза і погодження Програми відповідними державними службами та незалежними громадськими експертами;
  • підготовка експертних висновків і погоджень, внесення компромісних корегувань Програми.
  • затвердження Програми рішенням Жидачівської районної ради;
  • виконання Програми.

 

Суб’єктами Концепції та Програми визначити:

–         Жидачівську районну державну адміністрацію, яка забезпечує реалізацію екологічної політики району та несе відповідальність по охороні навколишнього природного середовища на території району;

–         Уповноважені органи та структурні підрозділи природоохоронних служб, які виконують інспекторські та моніторингові функції;

–         Підприємства, платники за забруднення довкілля;

–         Органи місцевого самоврядування відповідно та згідно ст.15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» несуть відповідальність по охороні навколишнього природного середовища на території ради;

–         Громадські організації та громадяни Жидачівського району.

 

Контроль за реалізацією Концепції та розробкою Програми здійснюватиме Жидачівська районна рада через постійну депутатську комісію у справах природокористування та екологічної безпеки.

 

Управлінські ресурси:

Контроль, моніторинг та організацію з реалізації заходів Концепції та Програми здійснюватимуть Жидачівська районна державна адміністрація, Управління екології та природних ресурсів у Жидачівському районі.

Для забезпечення ефективного управління реалізацією заходів Концепції та Програми, що належить до компетенції органів влади району, пропонується (доцільно) створити спеціальний колегіальний орган – Наглядова рада, персональний склад якої підбирається на основі професіоналізму та знань екологічних проблем району, затверджується рішенням районної ради чи розпорядженням голови райдержадміністрації. До складу Ради можуть запрошуватися представники комунальних та інших урядових профільних служб району, Державного управління екології та природних ресурсів у Жидачівському районі, громадських і неурядових природоохоронних організацій, депутати до районної та місцевих рад.

Основні функції Наглядової ради полягатимуть у:

–         сприянні фінансового забезпечення заходів реалізації Програми;

–         контролю і супроводу виконання Програмних заходів учасниками, в тому числі й тих, які виконуються з різних джерел фінансування (бюджетних, позабюджетних, інвестиційних, спонсорських, власних, тощо);

–         сприянні в організації екологічного моніторингу;

–         моніторингу самої Програми;

–         при необхідності залучення експертів до корегування Програми, внесення необхідних змін і доповнень;

–         погодженні перспективних та поточних завдань (розробка щорічних планів екологічних дій);

–         забезпеченні взаємодії підприємств, установ та організацій району з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, обласними адміністративними структурами та органом державного управління в галузі екології та природних ресурсів;

–         організації інформування громадськості про стан і прийняття рішень, що стосуються довкілля у районі;

–         сприянні у налагодженні зовнішньоекономічних зв’язків, залученню інвестицій, спонсорських та ґрантових надходжень, підготовці документів (проектів) на залучення пільгових кредитів;

–         участі в організації реклами, інформуванні громадськості з питань прийняття рішень, що стосуватимуться навколишнього середовища.

 

Рішення Наглядової ради, прийняті в межах її компетенції матимуть рекомендаційний характер та слугуватимуть підставою для прийняття рішень районною радою та райдержадміністрацією.

 

ЕКОНОМІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Загальна вартість реалізації завдань визначених Концепцією та деталізованих комплексною екологічною програмою буде визначена пізніше. На даний час можна визначити орієнтовну вартість та джерела фінансування:

–         державний бюджет;

–         обласний бюджет;

–         районний бюджет;

–         бюджети місцевих рад;

–         власні кошти підприємств, установ організацій усіх форм власності;

–         кошти громадських організацій, об’єднань, громадян;

–         кошти ґрантів, ґрантових програм;

–         та інші кошти, незаборонені чинним законодавством.

Основна ставки, звичайно, робитиметься на державний та обласний бюджети і власні кошти підприємств, забруднювачів природного середовища, так як районний та місцеві бюджети не в змозі самостійно фінансувати природоохоронні заходи. Об’єми грошових засобів районного та місцевих бюджетів не відповідають реально необхідним затратам.

Платежі за забруднення до районного бюджету зовсім не надходять, а в бюджеті району частка місцевих бюджетів від усіх надходжень щорічно у межах до 1% (без врахування офіційних трансфертів, дотацій та субвенцій), а з врахуванням усіх додаткових надходжень з державного та районного бюджетів частка взагалі є мізерною – до 0,05%.

Головними складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути:

–         плата за спеціальне використання природних ресурсів;

–         плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля;

–         підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.

Господарський механізм управління природокористування має виконувати три основні функції:

Ø  стимулювати впровадження екологічно чистих технологій;

Ø  створювати економічну зацікавленість у проведенні природо відновлювальних і природоохоронних заходів;

Ø  регулювати процес розміщення нових промислових об’єктів в умовах жорстких екологічних обмежень.

Суть економічного механізму управління визначається не стільки платежами за шкоду, скільки тим, як ці економічні важелі взаємопов’язані в єдину систему управління природокористуванням. Необхідно виходити з того, що плата існує для запобігання школи, а не для компенсації (тим більше, що розмір дійсної повної школи господарству району від забруднення довкілля практично неможливо визначити).

Довготерміновим завданням є перехід до переважного фінансування профілактичних заходів, скерованих на попередження забруднення довкілля і погіршення екологічного стану району. Досвід країн з розвинутою економікою показує, що такий перехід дає восьмикратну економію фінансових ресурсів. Суб’єкти господарювання повинні усвідомити, що екологічна реконструкція підприємств не тільки необхідна, але й вигідна.

 

Виходячи з вищенаведеного, реалізація Концепції та надалі заходів Програми обумовлює необхідність:

–         удосконалення системи платежів за забруднення довкілля та штрафів і їх тарифів з орієнтацією на розмір необхідних витрат для виконання природоохоронних заходів відповідно до екологічної програми;

–         попередження реалізації продукції, небезпечної для здоров’я мешканців і довкілля;

–         сприяння споживачам у компетентному виборі продукції та послуг з урахуванням екологічного фактору в ціновій та податковій політиці.

 

 

РЕЗЮМЕ

Реалізація ідей, закладених у Концепції та у Програмі, повинна привести до посилення природоохоронних мотивацій під час прийняття соціально–економічних, промислових та інших рішень.

Для розробки та прийняття комплексної екологічної Програми необхідно починати з розробки програм ліквідації локальних проблем, а потім об’єднувати їх в загальну програму району.

Надзвичайно важливим є з самого початку роботи над Комплексною екологічною Програмою тісно співпрацювати з підприємствами–забруднювачами, громадськими організаціями та місцевим населенням.

Визначені пріоритети даної Концепції допоможуть вирішити основні проблеми району: зменшити кількість викидів забруднюючих речовин у повітря та воду; захистити населення від щорічних повеней та повністю ліквідувати наслідки попередніх наводнень; організований вивіз, утилізація та зберігання відходів покращить загальний санітарний стан; важливим напрямком є збереження природних ландшафтів та намагання передати нащадкам усе багатство флори та фауни району; підвищення рівня екологічної освіти населення принесе результати в стократ більші затрачених зусиль.

Реалізація природоохоронних заходів здійснюватиметься у три періоди реалізації  (вище зазначено)  з розбивкою за рівнями сприяння та виконання державними установами, з прогнозованими сумами фінансування, очікуваним ефектом  та згідно календарного плану–графіку виконання заходів по роках (додається у табличному варіанті). Детальні плани графіки необхідно розробити службам–виконавцям, погодити райдержадміністрацією та районною радою.

 

Перший заступник голови

районної державної адміністрації                                                    Ярослав Гаврильчук

Розробник Концепції

Управління економіки райдержадміністрації

Керівник управління економіки                                                         Світлана Самсонова

 

Затверджено:

Рішенням сесії Жидачівської районної ради

№ 88 від  21.06.07р

 

Останнє оновлення на П'ятниця, 13 квітня 2012, 11:18